Війна – це не лише про вибухи й переоцінку цінностей. Мільйони українців попрямували за кордон, сотні тисяч вирушили до лав Збройних сил України. Це не могло не вплинути на ринок праці. Одні потрапили під скорочення, інші змушені шукати роботу на новому місці. Багато процесів у цій царині, не заглиблюючись, можна трактувати однобоко. Тож далі – спроба розібратися, що відбувається насправді.
Орієнтація на антикризовість
Хмельниччина – з тих областей, інфраструктура якої мало постраждала від військових дій. Нема тут і тотальної зупинки роботи підприємств. На перший погляд, у сфері зайнятості можна побачити навіть позитиви. Так, зріс попит на мультизадачність та адаптивність.
Динамічно відновлюється сфера торгівлі. Компанії багато експериментують, шукають нові моделі бізнесу, оптимізують штат. А тому перевагу надають швидким і універсальним гравцям, які пристосовуються до змін та допомагають їх утілювати. В таких умовах, щоправда, зменшується цінність досвіду: він був актуальним для іншого часу – до повномасштабного російського вторгнення. Тепер досвід інколи може навіть заважати.
Зараз багато шукають “комунікаторів”: менеджерів із закупівель, обробки замовлень, із розвитку чого завгодно. Це ті позиції, які важко замінити автоматизацією. Враховуючи, що нове покоління має суттєво слабші комунікативні навички через дистанційне навчання, попит на ефективних комунікаторів лише зростатиме. Серед управлінців та ТОПів швидко змінився вектор – із розвитку на антикризовість. ТОПи, які про масштаб і швидкий розвиток – зараз не в тренді. А ось менеджери-антикризовики, менеджери змін актуальні як ніколи”, – розмірковує керівник рекрутингової агенції “WorkHunter” Олексій Сорокін.
Робітничі спеціальності в тренді та інший бік мобілізації
В області стабільно, як і до 24 лютого, шукають фахівців робітничих спеціальностей: швачок, водіїв, продавців, токарів. З новацій: тепер частіше трапляються вакансії лікарів – раніше такої тенденції в центрі зайнятості не спостерігали.
У Хмельницькому частіше потрібні санітарки, фахівці для лабораторій. А от в районних лікарнях зараз шукають саме різних лікарів: педіатрів, рентгенологів. Думаю, це пов’язано із реформою в цій галузі”, – коментує директор Хмельницького обласного центру зайнятості Сергій Черешня.
Гостро відчувається і нестача зварювальників. Одна з причин – плинність кадрів через шкідливість такої діяльності для здоров’я. Зокрема, для зору. Інше пояснення – недостатня кількість фахівців, яких готують у закладах профтехоствіти. Відтак нові кадри не завжди можуть замінити того, хто з тих чи інших причин працювати вже не може.
Сюди ще додалися питання мобілізаційного характеру. Багато чоловіків із підприємств позабирали. Тим, хто залишився на робочих місцях, зарплати попіднімали. Але фахівців, якими можна було б замінити ці вакансії, нема”, – пояснює Сергій Черешня.
До речі, мобілізація та неможливість працювати за кордоном уплинула й на зменшення випадків реєстрації чоловіків як безробітних. Це можна пояснити тим, що центр зайнятості обмінюється даними з військкоматом.
У військкоматі шукають військові спеціальності. Деякі чоловіки проходили медкомісію і поверталися назад на облік, оскільки не підходили. Сьогодні такий час, і потрібно це розуміти. Але ми бачимо: кількість звернень чоловіків у центр зайнятості справді зменшилася. Напевно, вони не хочуть “світитися”, – констатує директор обласного центру зайнятості.
Загалом станом на 1 вересня 2022 року статус безробітного на Хмельниччині мали 9,3 тисяч краян. А це на 17% менше, ніж в аналогічний період торік. Через складну економічну ситуацію наразі зменшення безробіття не пов’язане зі збільшенням зайнятості населення. Суттєво у порівнянні з таким же періодом минулого року скоротилася й кількість пропозицій від роботодавців.
Масові звільнення та суворіші умови праці
Нестандартна ситуація склалася із запланованими масовими вивільненнями. За 8 місяців 2022 року роботодавці подали офіційну інформацію щодо скорочення 2,3 тисяч працівників. Це на понад половину менше, ніж у 2021 році. Проте ситуація лише на перший погляд виглядає оптимістичною.
У 2021 роботодавці звільнили лише 30% від запланованого , багатьом зрештою пропонували іншу роботу на цьому ж підприємстві. А цьогоріч оголосили про звільнення 2,3 тисяч працівників, але при цьому звільнили майже всіх, кого подали. Скорочують потрохи у всіх галузях. Але до нас найчастіше звертаються фахівці із сектору держупраління”, – пояснює Сергій Черешня.
Суворішими стали й умови праці на підприємствах. За сутністю ринок праці перетворився на “ринок роботодавців”. Вони тепер масово здійснюють непопулярні заходи у колективах.
“Відвалилося” багато додаткових “плюшок”, оскільки більшість компаній перейшли у фазу максимальної економії. Дуже поширеною (як і в будь-яку кризу) стає ситуація, коли певну кількість людей скорочують, а їхні функції розподіляють на тих, хто лишився”, – констатує Олексій Сорокін.
Нові підприємства та старі зарплати
На Хмельниччину через військові дії переїхали понад 40 підприємств із різних регіонів України. Від весни вони налагоджували логістику, зараз узялися за пошук кадрів. Від релокованих бізнесів надійшла інформація про 32 вакансії, більшість з яких уже укоплектували. До кінця року в обласному центрі зайнятості планують працевлаштувати ще понад два десятки фахівців на такі підприємства.
Ці підприємства поки розвиваються і беруть за потребою швачок, водіїв, вантажників, охоронників. Технологи переважно в них свої. Інколи шукають хіміка й біолога”,- каже Сергій Черешня.
Середня зарплата ж за різними вакансіями у Хмельницькій області залишилася незмінною – менше 9 тисяч гривень. Часто роботодавці зазначають і мінімалку – 6,5 тисяч гривень. Інколи через центр зайнятості шукають високооплачуваних фахівців, яким готові платити 30 тисяч гривень. Це менеджери великих магазинів. Висококваліфікованим зварювальникам і токарям обіцяють 20-25 тисяч, водіям та медикам – 18-20 тисяч гривень, додає Сергій Черешня.
Інформацію про відсутність кардинальних змін у зарплатах підтверджує і засновник рекрутингової агенції “WorkHunter” Олексій Сорокін.
Не скажу, що зарплати стали меншими. Є багато компаній, де зменшилась саме відрядна оплата праці (зарплата, яка нараховується за кількість продукції, робіт або послуг, вироблених або створених у встановлений час – ред). Але за рахунок скорочення інших працівників на підприємстві обсяг роботи став більшим, і на виході працівники мають плюс-мінус ту ж зарплату. Є й підприємства, в яких зарплати підвищилися. Це успішні компанії, які користуються ситуацією і збирають з ринку “зірок”, – коментує представник рекрутингової агенції.
Обережний оптимізм на майбутнє
У порівнянні з березнем 2022 року кількість вакансій на ринку праці України збільшилася у 20 разів. Хоча є привід для обережного оптимізму, робити однозначні прогнози зараз складно – все залежатиме від успіхів ЗСУ, тривалості бойових дій, інвестицій в економіку України. Ясно одне: коли закінчиться війна і розпочнеться відбудова, стартує і бум на ринку праці.
Нині варто працювати над підготовкою і перепідготовкою тих, хто перебуває на обліку як безробітний або загалом не зайнятий. Цей процес може тривати від тижня до року. Потрібно готувати спеціальності, які могли би повпливати на відбудову країни: будівельники, фахівці з металообробки, зварювальники. Такі програми вже діють, але їхній об’єм через складне фінансове становище обмежений. Проте ми багато працюємо з волонтерськими, громадськими організаціями, з міжнародними грантовими програмами. Наприклад, розглядається можливість підготовки швачок і установників металопластикових вікон за грантові кошти”, – зазначає Сергій Черешня.
Головне зображення з сайту Pexels .
Про популярні вакансії й зарплати читайте у матеріалі “Ринок праці у Дніпрі: повернення місцевих і конкуренція з переселенцями”.