Війна стала приводом для оновлення шкільної програми. Зміни торкнуться середніх і старших класів і стосуватимуться таких предметів, як “історія України” і “всесвітня історія”, “основи правознавства”, “громадянська освіта”, “основи здоров’я”, “захист України”, “географія та “зарубіжна література”. Над програмами працювали фахівці Міністерства  освіти і науки, представники вишів, народні депутати, громадські діячі, керівники шкіл, науковці, педагоги і правозахисники. Більшість нововведень назрівали вже давно – ще з 2014 року. Навколо деяких з них точилися дискусії протягом усього літа. А що про таке оновлення думають хмельницькі освітяни?

Війну називати війною

СРСР – держава імперського типу, замість “політика русифікації”  вживатиметься “політика зросійщення”. Та головне – “антитерористична операція” тепер називатиметься “російсько-українською війною”, яка почалася не 24 лютого 2022-го, а триває вже вісім років. І все це, аби діти краще розуміли передумови сучасних подій. Такі зміни чекають на програму з історії України.

Оновлені програми спрямовані на те, щоб більше відкривати дітям бачення на війну в контексті минулого. На уроках історії зараз багато розповідають про 2014 рік. Я знаю освітян, які й раніше пропонували називати АТО  російсько-українською війною, зверталися до Міністерства для включення нового терміну. На мою думку, ці зміни мали відбутися ще в 2014 році. Потрібно було більше говорити про міжнародне гуманітарне право, особливості дотримання прав і свобод людини під час надзвичайного або воєнного стану. Варто було ще тоді звертати увагу на нашого ворога, який за ці вісім років дуже підготувався. А ми ніколи не думали, що така ситуація, як зараз, може статися”,
– вважає директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Хмельницької міської ради Оксана Ратушняк.

До програми з громадянської освіти додали теми, які висвітлюють права та  обов’язки людей і держав під час збройного конфлікту. А також – багато практичних занять на тему забезпечення прав людини в умовах збройного конфлікту й громадянського опору агресії російської федерації. В контексті гуманітарного права тепер вивчатимуть систему безпеки, міжнародну солідарність і волонтерство в Україні та інших країнах, які підтримують нашу державу.

На уроках географії даватимуть інформацію про Республіку Корею, її місце на політичній карті світу, економіку, міжнародні зв’язки з Україною. Це, за словами Оксани Ратушняк, зробили для протиставлення цієї країни своєму агресивному сусіду – Північній Кореї (КНДР), щоб діти знали, які країни ворожі для України.

Формування національної пам’яті відбуватиметься за рахунок долучення до відзначення пам’ятних дат і ювілеїв загальнодержавного та місцевого значення. Наприклад, з цьогорічних свят: 375-річчя Національно-визвольної війни, 350-та річниця від дня народження Пилипа Орлика, автора першої писаної Конституції України, 80-річчя Української повстанської армії.

На уроках з основ правознавства звертатимуть увагу передусім на формування практичних компетентостей.

Ідеться про вивчення прав людини з огляду на зміни в законодавстві. Наприклад, так зване відновне правосуддя дозволяє  уникнути кримінального покарання, якщо підліток здійснив злочин вперше”,
– пояснює учителька громадянської освіти та основ правознавства хмельницького навчально-виховного комплексу №10 Галина Хруленко.

Опанувати страх

Нова реальність з постійними сигналами тривоги продиктувала і нововведення в програмі “основи здоров’я” – предмету, який вивчають від п’ятого до десятого класу. На заняттях дітям розповідатимуть про надійні і ненадійні укриття, поводження з вибухонебезпечними предметами, поведінку під час сигналу повітряної тривоги або обстрілів та про першу домедичну допомогу. Наприклад, як накладати турнікети і робити пов’язки. Наразі у школи Хмельницької тергромади придбали методичне забезпечення, щоб вивчати такий матеріал на практиці.

Як поводитись під час повітряних тривог, учителів громади навчали під час Літньої школи професійного зростання для педпрацівників, яка діяла в Хмельницькому з 22 до 26 серпня. Психологи, які працюють у кожному закладі освіти, також пройшли курси. Адже тепер учням пояснюватимуть і про те, як опанувати стрес. 

Про це потрібно розповідати, тому що діти дуже по-різному хвилюються. В одному з місцевих навчальних закладів 5 вересня під час повітряної тривоги діти зайшли у сховище. Вчителька хотіла продовжити урок музики і запропонувала співати. Але учні не співали. Ми навіть не думали, що в них буде такий страх. Щоб налаштувати на такий психологічний момент, виготовили ролики з поясненням, як реагувати на звук сирени, що це не страшно, а це звук, який оберігає. Ці ролики про те, що страх можна здолати”, – зазначає Оксана Ратушняк.

Російськомовні автори: лишити не можна прибрати

Чи не найдискусійнішими виявилися новації в програмі із зарубіжної літератури. Російськомовні російські й білоруські автори “пішли під ніж”. До речі, зміни в програмі з цього предмету відбуваються вже не вперше. Ще близько 20 років тому вивчення творів Олександра Пушкіна і Михайла Лермонтова займало два місяці. Останнім часом на це відводили по шість годин. Раніше “Войну та мир” Толстого замінили на “Анну Кареніну”. Тепер жодного з цих авторів не вивчатимуть взагалі.

Не буде в програмі навіть перекладених українською віршів народженої в Україні Анни Ахматової (Горенко). Натомість декількох авторів усе ж вирішили залишити. Серед них Ілля Ільф та Євген Петров, Володимир Короленко, Анатолій Кузнецов, Микола Гоголь, та Михайло Булгаков. Останній не з романом “Майстер та Маргарита”, а із повістю “Собаче серце” – на вибір учителя й учнів. Це означає, що від вивчення можна відмовитися.  Так, як і від читання “12 стільців” Ільфа і Петрова. Рішення у МОН пояснили тим, що вищезазначені письменники або народилися в Україні, або тривалий час тут жили, або зображували країну в своїх творах.

“Все літо були суперечки: частину Гоголя перемістили до української літератури. Булгакова “Собаче серце” залишили на позакласне читання. Ясно, що Пушкін, Лермонтов та Толстой повністю “вилетіли”. Вся російська поезія теж вилучена. Натомість включили Джона Кітса, Роберта Бернса. Але підручників нових нема. Ми змушені користуватися старими, де є і Пушкін, і Лермонтов. Ми не зможемо сказати учням: “Ой, ви не відкривайте ту сторінку”. Але якось будемо вирішувати”,
– зізнається учителька зарубіжної літератури хмельницького навчально-виховного комплексу №10 Альбіна Кошевко.

Власне, проблема з підручниками стосується не лише зарубіжної літератури. Поки книги не створені, учителі підбиратимуть новий матеріал самостійно, користуючись методичними підказками.

“Зараз працює група, яка розробляє методичне забезпечення. Вчителі дуже гнучкі, але допомога зі сторони важлива. Також діє творча група, яка ще опрацьовує методичні рекомендації, роздатковий матеріал, презентації до уроків. Поки підручників нема, до їхньої появи вчителі самі підбирають матеріал у залежності від оновлення в програмі”, – пояснює Оксана Ратушняк.

Головне фото – зі сторінки Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Про ситуацію з укриттями в навчальних закладах читайте в матеріалі “Офлайн та онлайн: вирішили, яким буде навчання в Дніпрі”.