Укриття людей у захисних спорудах є чи не найбільш надійним способом захисту в умовах війни, ядерної небезпеки чи інших надзвичайних ситуаціях. Можливість укритися може зберегти здоров’я та життя. Особливо коли все частіше йде мова про можливе застосування росією ядерної зброї. Однак, з початку повномасштабного російського вторгнення люди стикалися з нестачею бомбосховищ або їх незадовільним станом. Більшість збудованих в Україні укриттів є найпростішими, не всі з них мають евакуаційні виходи, доступ до системи водопостачання та водовідведення, і спроможність захисту населення на випадок застосування ядерної зброї. Ми дізнавалися, якими повинно бути протирадіаційне укриття та яка ситуація з такими захисними спорудами на Буковині.
Роман Проданюк у 80-х роках працював на одному з підприємств у Чернівцях. Тоді чоловік вів технічний нагляд та контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт та перевіряв якість збудованого протирадіаційного укриття підприємства. За словами пана Романа, такі споруди були призначені для робочої зміни, яка працювала в організації.
“Протирадіаційне укриття було зроблено на робочу зміну працюючих на підприємстві. Воно невелике і мало забезпечити життєздатність людей на випадок надзвичайної ситуації. Там подавалося кондиціоноване повітря, був зв’язок, місце де можна сидіти, туалет, вода, аварійний вихід, тобто тунель через який можна було вийти. Люди там могли жити довго, якщо подається кондиціоноване повітря і є засоби для життя. Якщо чогось немає, то хто там може вижити”?
Протирадіаційні укриття – це захисні споруди, для людей в умовах надзвичайних ситуацій. Захисні властивості укриттів мають забезпечити послаблення радіації, а це в свою чергу залежить від товщини стін та матеріалу, з якого виготовлені конструкції. В такому укритті повинні бути установки очищення повітря, яке надходить ззовні. Це може бути за допомогою електродвигуна чи механічно на випадок відсутності електрики. Також не повинно бути отворів чи тріщин, а двері мають бути герметичні – продовжує пан Роман.
“Якщо воно і збереглося – то буде не придатне”
“Якщо воно і збереглося з того часу, то воно нічого не придатне, воно все застаріле. Можливо, звісно, щось робили і обновляли. Наприклад, гермодвері металеві, у них повинні бути спеціальні прокладки, щоб вони не пропускали повітря. Потрібно перевіряти, як закриваються гермодвері, як працює кондиціонер, дає повітря чи ні, скільки дає повітря, якого дає повітря, чи є вода і звідки. Там ще повинен бути генератор на випадок відключення електрики. Зараз стільки років пройшло, в якому воно стані і чи можна на нього розраховувати? Там можна від вибуху врятуватись, але комунікації, які забезпечують життя. Вони повинні працювати”.
“Чесно кажучи, як його побудували, ніхто не дивився, не випробували. Було спокійно, мирно, цього нікому не було потрібно. Приходили з штабу цивільної оборони, подивились, що чисто і побілено, світло є, включили вентилятор працює, вода є і все, достатньо їм було. До нього потрібно дивитись 1 раз у рік, проводити технічні огляди, давати висновок, що потрібно ремонтувати і міняти, що варто оновлювати”.
Більшість укриттів в Україні масово будували в 70-х роках. Тоді за словами пана Романа була тенденція, що на великих підприємствах зі значною кількістю працівників повинен бути об’єкт захисту населення. Бомбосховища будували і в спальних районах, їх зводили в підвалах багатоповерхівок, але не в кожній.
“Тоді була тенденція, що скрізь будували укриття. Всі великі об’єкти, великі житлові будинки соціального призначення, заводи чи підприємства до них була така вимога, проектні рішення, тому і будували. Коли “холодна війна” закінчилася і щоб дешевше будівництво було, почали виключати спорудження бомбосховищ із проектів будівництва задля економії”.
215 укриттів Буковини не готові до використання
У Чернівецькій області станом на вересень 2022 року налічується 1095 захисних споруд. З них – 79 сховищ та 1016 протирадіаційних укриттів. Перевірку належного стану та готовності таких приміщень проводять органи місцевого самоврядування, представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій та виконавча влада. Відтак, оцінені, як готові – 14 споруд, це – 1,27%. Обмежено готові – 866 – 79% всіх укриттів та не готові до використання – 215, це – 19,73% захисних споруд на Буковині. Такі дані щодо готовності та якості протирадіаційних укритті у відповідь на інформаційний запит надала Чернівецька військова адміністрація.
Найбільше укриттів є на території Сокирянської, Чернівецької, Новоселицької та Кіцманської громад. Також в області три громади мають лише одне укриття.
Всі новобудови в Україні повинні мати бомбосховище
Відтепер забудовників в Україні зобов’язали проектувати та будувати бомбосховища у кожній новій будівлі. Наприкінці серпня відповідний закон підписав президент України Володимир Зеленський. Зокрема, законопроект передбачає розгортання в Україні мережі бомбосховищ у новобудовах. Органи державного архітектурно-будівельного контролю відтепер можуть відмовити у видачі сертифікату про готовність будівлі до здачі в експлуатацію, якщо забудовник не обладнає сховище. Також закон передбачає спрощення процедури передачі земельних ділянок для будівництва бомбосховищ та необхідність утримання захисних споруд у постійній готовності.
Фото головної свілини: molbuk.ua
Читайте також інтерв’ю з хіміком про можливу ядерну катастрофу