Війна триває, а разом із нею триває й повсякденне життя мільйонів українців. Вулиці потрібно прибирати, водогони лагодити, а для поліції, пожежників і лікарів необхідно купувати відповідний спецтранспорт. Усе це органи влади, а також бюджетні установи та організації весь цей час виконували. Точніше закуповували відповідні товари, роботи і послуги. Спостерігати за цим процесом, а заодно й контролювати, чи бува не завищили замовники ціну, чи не змовились “конкуренти” та й взагалі, чи все так, як треба, можна було в системі Prozorro.
Повномасштабний наступ країни-окупанта змінив пріоритети і змусив українських замовників сховати частину придбань і взагалі проводити закупівлі швидше та здебільшого без конкуренції. Так тривало 7 місяців. Але, схоже, часи змінились.
Швидше та простіше
Кабінет Міністрів України прийняв з доопрацюваннями постанову, що регламентує закупівельні процеси в країні на час воєнного стану. Таким чином Кабмін фактично зробив перший крок до легітимізації документу. Лишилось узгодити та внести кілька доопрацювань, відправити на підпис прем’єр-міністру і все. А ні, не все. Ще нову постанову потрібно опублікувати. І матимемо тимчасовий, однак нарешті узгоджений і прописаний алгоритм проведення торгів під час війни.
Законодавці обіцяють, що все буде швидше та простіше. Експерти з ними згодні. Майже в усьому. Та давайте по порядку.
Почнемо мабуть із заборон. Різноманітні коучі та бізнес-тренери радять подавати нову інформацію з приємних моментів. І хоча сама концепція заборони позитивною не є, та все ж до цих новацій, упевнений, більшість поставиться з розумінням і схваленням. Мова йде про обмеження можливості купувати товари, роботи і послуги в юридичних осіб, що є резидентами росії чи Білорусі, що мають кінцевих бенефіціарів у цих двох країнах, або здійснюють продаж товарів робіт і послуг, що походять з уже згаданих країн.
Зміни торкнуться і нових порогів вартості для проведення відкритих торгів, тобто таких, що проводяться на конкурентній основі. Нинішня версія постанови передбачає наступні порогові значення:
– для товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) — від 100 тисяч гривень;
– послуги з поточного ремонту — від 200 тисяч гривень;
– роботи — від 1,5 мільйона гривень.
Наразі експерти неоднозначні в оцінці подібних порогів, особливо що стосується зниження порогу для товарів і послуг до 100 тисяч гривень. Ураховуючи необхідність закуповувати товари швидко, такі зміни можуть певним чином застопорити процес закупівлі необхідного.
З іншого боку постановою передбачено, що закупівля відбудеться, навіть якщо на відкриті торги прийде лише один учасник. Раніше подібна поблажка до обов’язкової конкуренції на торгах стосувалась лише спрощених закупівель, тобто тих, що проводились на суми від 50 до 200 тисяч гривень.
Найцікавіше, що замовник зможе сам обрати, проводити відкриті торги чи купувати через електронний каталог на будь-яку вартість.
Для тих, хто не дуже в темі, пояснимо: електронний каталог Prozorro Market – це систематизована база актуальних пропозицій товарів постачальників. Така собі Rozetka для тих, хто купує за бюджетні гроші.
Так от, через електронний каталог пошук постачальника чи підрядника планують проводити шляхом запиту ціни пропозицій приватників. Якщо з якоїсь причини закупівлю завершити не вдалось, або в Prozorro Market є лише один постачальник, що готовий поставляти товар чи виконувати роботу/послугу – дорога веде до відкритих торгів.
Мабуть найприємнішим для закупівельників стане пропонована норма щодо звітування за вже проведеними закупівлями. Якщо вартість договору, укладеного без застосування Prozorro, перевищуватиме 50 тисяч гривень, замовник має викласти до системи звіт не пізніше ніж через 10 днів після підписання контракту. А от про закупівлі до 50 тисяч звітувати не потрібно взагалі. В порівнянні з нинішніми звітами від 1-єї копійки – суттєве спрощення.
Перестороги
Експерти із закупівельного законодавства організації Трансперенсі Інтернешнл Україна вказують на одразу кілька “слизьких” моментів, які варто було б урахувати до фіналізації та оприлюднення постанови.
По-перше, постанова не передбачає застосування переговорної процедури взагалі. Не надто логічно, враховуючи, що виключні підстави для застосування процедури прописані в законі, та й сама процедура мінімальна за часовими затратами.
По-друге, в документі встановлено єдиний мінімальний термін на подачу тендерних пропозицій – 7 днів, незалежно від вартості закупівель. Це ризиковано, адже складні техзавдання потребують доволі значного терміну на обрахунок та визначення оптимальної пропозиції. Існує ризик, що цим можуть скористатись не надто добросовісні замовники, ознайомлюючи з тендерними вимогами своїх “улюбленців” на кілька днів раніше від конкурентів.
По-третє, постанова зобов’язує замовників перевіряти субпідрядників/співвиконавців на відсутність підстав для відхилення, визначених у частині першій статті 17 Закону “Про публічні закупівлі”. При цьому не вказано, як саме проводити цю перевірку. А це прямий шлях до зловживань і двозначних трактувань.
І наостанок, постанова зберігає норми щодо локалізації деяких товарів у сфері машинобудування. А це купа довідок і перевірок, які і до війни здавались не надто хорошою ідеєю, а зараз так тим паче.
Читайте також наш матеріал Закупівлі “цивільних” коптерів, та до чого тут Філатов.
Головне фото – https://prozorro.gov.ua.