“Первый городской”, “Перший міський”, “Перший міський телеканал. Кривий ріг”… Все це найменування одного й того ж видання, що працює на теренах Дніпропетровщини останні 7 років. Монохромний дизайн, стримані новини, відсутність поспіху в подачі матеріалів. Так здається на перший погляд. Та чи так воно насправді? Давайте розбиратись.
Стриманість у всьому
Візуальна складова інформаційного порталу “Перший міський” виглядає дійсно стильно. Стримана монохромна подача чудово акцентує увагу на деталях – фотографіях та відео новинах. А от що з першого погляду збиває з пантелику – логотип. І якщо використаний дизайнерами символ просто перегукується зі схожою емблемою російського “Першого каналу”, то назва видання російською мовою одразу викликає підсвідоме несприйняття. Особливо враховуючи той факт, що на сайті присутня функція зміни мови з української на російську і відповідно назад. Назва при цьому лишається незмінною – “Первый городской”.
Традиційно ми не могли оминути функціонал сайту і він… дійсно працює. Це чи не вперше абсолютно всі переходи на фейсбук, телеграм, інстаграм, ютуб функціонують, а не створені для красивої картинки.
Рубрикація також не викликає запитань. Усе на своєму місці. Чітко. Лаконічно. Зрозуміло. Окремо порадували розділ “Пам’яті загиблих Героїв війни”, де зібрана вся інформація щодо полеглих військовослужбовців, яка публікувалась на сайті
З контактами також постарались. Тут тобі і номер телефону, і електронна пошта, і навіть фактична адреса редакції, що трапляється надзвичайно рідко. Навіть карта є з позначкою розташування “штабу” медійників.
Власники інформаційного порталу опублікували навіть політику конфіденційності видання. Документ, у якому роз’яснюється, які види інформації можуть бути зібрані і зберігатися на сайті, а також, як може використовуватися і надаватися ця інформація.
Хто за головного
Чого не вистачає на сайті, так це даних про власне команду “Першого міського” – журналістів, фотографів, редакторів. Усіх тих створює медійний контент. А враховуючи, що сайт не публікує авторів не лише новин, а й навіть власних аналітичних матеріалів, така конфіденційність дещо розчаровує. Особливо на фоні загалом чудових показників.
Що ж до питань власності, тут все відкрито. Це плюс. “Перший міський” це дітище ТОВ “Перший міський канал. Кривий Ріг”. Чверть статутного капіталу товариства тут надав криворізький підприємець Анатолій Федорчук. А все інше – ТОВ “Агросвіт-К”, що належить ексдепутату Дніпровської міської ради Андрію Муксімову. В 2010-му році він потрапив до ради від “Партії регіонів”, а в 2015-му не надто далеко пішов і повторно був обраний уже від “Опозиційного блоку”.
Крім того Муксімов має пряме відношення до очільника Кривого Рогу Олександра Вілкула, є підписантом ГО “Фонд Олександра Вілкула” Українська перспектива”.
Що з контентом?
З новинарним наповненням у видання все неоднозначно. З одного боку подача журналістів легка та ненав’язлива, а самі тексти з’являються на сайті з періодичністю +/- 40 хвилин. Цього якраз достатньо для того аби не “розмивати” загальний інформаційний фон, при цьому лишаючись оперативними.
З іншого боку, частота появи Олександра Вілкула в заголовках викликає певне занепокоєння. Ми звісно розуміємо, голова військової адміністрації Кривого Рогу повинен мати “доступ до мікрофону”. Але ж не в такій кількості.
Для прикладу, 8-го грудня видання загалом випустило 17 новин, три з яких були присвячені, або цитували пана Вілкула. І хоча його появу в цих новинних текстах важко назвати недоречною, та все ж певна тенденційність.
Несподіванкою виявилась і досить дивна політика сайтущодо цитування та перепостів. При публікації інформації отриманих із певних джерел “Перший міський” чомусь зовсім не використовує гіперпосилання, обмежуючись лише згадкою про це саме першоджерело.
При цьому матеріали самої редакції можна перепубліковувати тільки з дозволу редакції. Принаймні така плашка розміщена на сайті інформпорталу.
А от додатковий бал журналісти отримують за умовну рубрику “Ніч на…”. Щоденно першою новиною дня стає збірна інформація про те, що сталось за попередній день та ніч. Звісно, мова йде здебільшого про війну, та все ж можливість читати подібну аналітичний дайджест радує.
Підсумовуючи скажемо, наразі “Перший міський” цілком можна рекомендувати як хороше, якісне, оперативне регіональне видання. Не без огріхів, однак з якісною подачею та приємним для ока візуалом. Головні події і нічого зайвого.
Головне фото – FB-сторінка “Першого міського”
Читайте також: Моніторимо відкриті новини “Відкритого”