За даними Міндовкілля, 441 мільярд гривень – це приблизні збитки на даний момент, завдані довкіллю України внаслідок воєнних дій росії. Наразі там зафіксовано понад 2200 звернень, що свідчать про злочини окупантів. Державна екологічна інспекція створила штаб, у якому, відповідно до затверджених методик, експерти розраховують збитки, завдані українській екології. Це стосується повітря, води, грунтів та лісів. Еколог із Дніпра Олексій Ангурець входить до однієї із експертних груп штабу і розповів про стан довкілля в області під час російсько-української війни.
Дніпропетровщина – промисловий регіон України. Як давно тут займаються питаннями екології і чи все вдається?
В нашій Дніпропетровській області десятиріччями, а можна сказати і протягом сторіччя, складалася доволі така важка екологічна ситуація через промисловість, через економіку специфічну. І останні 30 років від початку незалежності України вона принципово це не змінилася, тому що економічно ті самі галузі залишилися. Хімічна й видобувна галузь та інші лишалися і створювали екологічний тиск. І це стало передумовою активного громадського екологічного руху в нашій області останні 20 років.
Організація «Зелений світ – друзі землі», яку наразі я очолюю, була юридично створена у 1997-у році. Тобто доволі давно. А фактично вона почала існувати ще з 1992-го, як ініціатива екологів. Найбільш активно останніми роками я займаюся проєктом екологічного моніторингу. Після 2014-го року, після Революції Гідності, коли більш-менш стало можливим взагалі говорити з владою про щось конкретне. Ми ініціювали створення екологічної громадської ради при обласній державній адміністрації, як такого дорадчого органу, щоб обговорювати і допомагати вирішувати саме екологічні питання. І вже тоді виникла необхідність моніторингу.
Як наразі у Дніпрі та області моніторять стан екології?
Ось це комунальне підприємство «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради існує із 2016-го року. Я є там заступником директора. Звісно, внесла свої корективи війна і наразі, на жаль, центр не фінансується. Тому що фінансується лише критична інфраструктура. І як комунальне підприємство – головне фінансування у нас це обласний бюджет і це неможливо. Ми були вимушені вимкнути прилади і наші станції десь улітку. Ресурсу в нас вистачило, умовно кажучи, на 4-5 місяців – те, що свого часу підприємство заробило і якесь трохи ще було спочатку фінансування.
Наразі робота заморожена, але ми намагаємося все-таки зберегти систему. І завдяки допомозі обласної державної адміністрації були виділені кошти хоча б на обслуговування і демонтаж частини обладнання, яке у нас є по області. Зокрема, частина в Нікополі, Зеленодольську. Тобто в місцях, які під обстрілами. І навіть одна зі шкіл, де обладнання встановлювалося, вона була пошкоджена. Не постраждало обладнання, але прильоти туди були. І для збереження воно було демонтоване і повернення цього обладнання не буде до кінця війни.
Чи таки все обладнання з моніторингу довелося зняти? Я знаю, що певний моніторинг все ж триває.
Зараз нашим завданням є зберегти систему до нашої перемоги, щоб потім можна було її відновити. І ми активно співпрацюємо з громадськістю – громадським моніторингом завдяки технічним можливостям. Більше з’являється приладів доволі дешевих, які може громадськість встановлювати і так моніторити. Звісно, це не може порівнятися із обладнанням, яке протестоване, сертифіковане і відкаліброване. Проте це також є в нагоді. І ми співпрацюємо доволі активно з «Еко сіті» – це мережа громадського моніторингу. І навіть зараз, коли ми відключили обладнання, вони передали нам один із своїх приладів. Ми його встановили поряд із нашої станцією, яка зараз не працює. Але в місці, яке було визначено міським проєктом моніторингу – з точки зору розташування впливу підприємств впливу трафіку.
Скільки у вас станцій було і які вони мають параметри моніторингу?
У нас є 14 індикативних станції. Це більш просте обладнання, яке на початку ми встановлювали. Це по області загалом. Крім цього ще є 2 референтні. Це стаціонарне коштовне обладнання. Це те обладнання, яке відповідає сучасному українському та європейському законодавству, високоточне, потребує серйозного обслуговування. Обидві станції розташовані в Дніпрі в різних місцях і є ще одна мобільна референтна станція, на базі мікроавтобусу для можливості високоточного вимірювання там, де це потрібно.
Але зараз нічого не працює, тому що люди не отримують зарплатні. Зараз буде обслуговування і, можливо, завдяки допомозі ОДА, ми запустимо ці референтні станції.
Що означає індикативні і референтні?
Індикативні базуються на електрохімічних датчиках. Це більш прості прилади з меншою точністю, але з більшою мобільністю. Вони можуть бути невеликими, які можна сформувати в блок, в ящик. І навіть можна переносити з місця на місце. Наші станції індикативні були розташовані зазвичай або в школах, або у муніципалітетах.
Референтні станції – це станції з коштовним високоточним обладнання. Вони моніторять головні забруднювачі, такі оксиди азоту, діоксид сірки, озон і дрібнодисперсний пил. Останні два параметри – це доволі таки нові забруднювачі, які, відповідно до європейських директив, потрібно вимірювати. І які, як нам кажуть лікарі, доволі проблематичні для здоров’я. Раніше на це не звертали увагу. Але останніми десятиріччями саме приземний озон та дрібнодисперсний пил (це такі частки 2, 5, 10 мікрон) є значними чинниками негативного впливу на здоров’я і ось вони вимірюються останніми роками і у нас.
А звідки вони беруться? Що таке дрібнодисперсний пил?
Це класифікація, з точки зору, розміру часток. Джерело може бути, наприклад, спалювання. Або утворюються механічно. Наприклад, під час стирання коліс автотранспорту. Негативний уплив пов’язаний, перш за все, з тим, що вони дуже дрібні і вони можуть потрапляти безпосередньо в легені, в альвеоли і негативно впливати. Але їхня хімічна складова – це ще більш складна історія, яку тільки починають науковці вивчати.
Ми також від початку ставили ще й блок вимірювання гамма-радіації, тому що для Дніпропетровщини це важливо. Особливо для Нікополя, який поряд із Запорізькою атомною електростанцією. І я думаю, що після перемоги всі пункти мають бути обладнані радіаційними датчиками.
Тож з липня всі станції моніторингу відключені і діють лише ті, що надані громадськими організаціями. Які дані маєте?
Те, що ми цікавого бачили в перші місяці війни, поки працювали наші референтні станції – доволі значне зниження якраз по газах. Оксиду азоту було лише 4%. Це близько 14% від минулого року. Менше по діоксид сірки. Тобто ми побачили, що зупинилося виробництво і машин менше стало. Ми пам’ятаємо, що багато людей з Дніпра виїхало. Газів стало менше, але дрібнодисперсного пилу стало трошки більше.
Крім того, зараз збільшення кількості людей. Є розрахунок умовний водовідведення, водоспоживання на кожне місце утворення відходів. Якщо по Дніпру, то по такому великому місту, це, можливо, і не так буде сильно видно. А от для невеличких міст на заході України це може стати реальною проблемою – таке навантаження додаткове екологічне.
Обстріли ракетами – яку шкоду несуть для довкілля?
Ми якраз з колегами проводимо дослідження екологічних злочинів та екологічного впливу війни і там цілий розділ. Ми вже практично завершили цю роботу. Сподіваюся, що на початку року ми зробимо вже презентацію. Якраз цілий розділ там присвячено саме озброєнню. Якщо проаналізувати ту кількість ракет, снарядів, набоїв, які використовуються, особливо на лінії фронту – то це сотні і тисячі тонн металів по Україні. Це ракетне паливо, яке є дуже шкідливим. Тобто це низка таких хімічних речовин, які в такому об’ємі, який ми маємо, додають значного екологічного впливу. Це забруднення повітря у місці вибуху і підняття тих самих дрібнодисперсних часток.
Також це забруднення грунтів. Особливо там, де лінія фронту. Це сполуки фосфору, ракетне паливо, пальне, знищена техніка – тобто метали. Це сотні тонн забруднювачів, які розташовані в грунтах.
Інтенсивність теперішньої російсько-української війни – це, навіть, більше, ніж у Другу світову. Тому що це десятки тисяч снарядів на добу, які використовує росія. Це гігантська кількість металу та забруднювачів, які в зоні бойових дій будуть акумулюватися у грунті. З грунту далі – це вода, це забруднення взагалі екосистем і вплив негативний на здоров’я.
Як взагалі бути із забрудненими грунтами?
Я думаю, що певні території, можливо, на якийсь період взагалі не можна буде використовувати для сільського господарства. Десь знезараження та дезактивація можливі. Це потрібно робити дослідження грунтів. Це потрібно підкріплювати відбором проб, хімічним аналізом, як зв’язується воно в грунтах з мікробною складовою. Це потребує фахівців, коштів. Після перемоги це обов’язково потрібно робити і писати плани дезактивації, особливо для найбільш забруднених територій.
А для водних ресурсів?
Найбільший блок – це робота очисних споруд. У Василівці Запорізької області, наприклад, були сучасні очисні і вони були зруйновані ще навесні. А це означає, що з великої території без очистки йдуть стічні води в Дніпро.
Там, де йдуть інтенсивні бойові дії – це пряме забруднення набоями, снарядами, ракетами в місцях переправ. Ми також бачили – значна кількість техніки була затоплена або знищена. Це вже потрапляння заліза та сполук, які будуть окислюватися. Плюс витік палива.
Крім того, нині і багато важкої техніки працює – це ж теж негативний вплив?
Важка техніка, типу танків та артилерії, це доволі значний вплив на повітря. Ще один аспект, на який мало хто звертає увагу – це збіднений уран, який використовується в певних типах снарядів і в певних типах броні. Це доволі давно практикується, але про це особливо не кажуть. Певна частина військової техніки і військових снарядів у собі містить збіднений уран, що означає локальне забруднення, в тому числі і радіактивними елементами.
Що нині показують станції громадського моніторингу, на які ви покладаєтеся?
Це додаток «Eco City». Бачимо дані на 5 ранку, що доволі великий рівень монооксиду вуглецю – це пов’язане якраз із розташуванням біля дороги і впливом автомобільного транспорту. Решта показників – пил дрібнодисперсний у межах звичайного рівня. І тут ще були встановлені додаткові датчики на хлор та аміак. Для можливості моніторингу техногенних катастроф. Хлор на нулі, аміак у низьких концентраціях.
Наразі ми маємо масштабні відключення електроенергії через ракетні атаки росії. Який це має вплив на довкілля?
На жаль, зі збільшенням використання різної кількості твердопаливних котлів, є питання до якості палива. Я знаю випадки, коли під видом вугілля або якоїсь суміші з вугіллям, додавали залишки переробки шин. А там такий коктейль хімічний. На це треба звертати увагу, бо це не зрівняється за впливом ані з підприємствами, ані з автотранспортом. Тому що це локальна проблема.
Зараз до цього додаються ще й генератори на пальному. Це вихлоп додатковий і локальне забруднення, аналогічне тому ж, а іноді навіть і гірше, ніж вихлоп автомобільного транспорту. Бо сучасна автівка має великою кількістю присадок та фільтрів, то таких вимог до дизель-генераторів, зазвичай, немає.
Втім, є наразі і один, так би мовити, плюс. Об’єм викидів, який забезпечувала промисловість, набагато знизився.
Якщо наразі немає комплексного моніторингу екологічного стану – як тоді виставити росії всі претензії та збитки?
При оперативному штабі Держекоінспекції 1 березня 2022 року створений штаб, який займається оцінкою впливу війни на довкілля. У листопаді були слухання комітету Верховної ради і якраз з цього приводу я там виступав. Цей штаб створений з метою фіксації, упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків. І там була створена робоча група для розробки методології. Я входжу до складу однієї з цих груп. І туди включалися необхідність, за можливості, використовувати дані моніторингу для фіксації на місцях.
І загалом розроблений методичний матеріал для того, щоб обраховувати ці збитки і після війни все це в міжнародних судах представити та стягувати з росії. Ця робота триває. Матеріали хороші – багато спеціалістів залучено наших. Навіть є певні науковці закордонні. Причому фахівці в кожній сфері. По повітрю одні працювали. По воді інші. Крім того, Міндовкілля було створено застосунок «Екозагроза», в якому це фіксується. Наразі мінімальний підрахунок збитків, нарахований системою автоматично 441 мільярд гривень. Це нараховано відповідно до затверджених Державною екоінспекцією методик.
Читайте також: Річки Хмельниччини: як еко-активісти борються за чистоту водойм