Приблизно 10 тисяч кубометрів сміття за рік вивозять із центрального кладовища у Чернівцях та орієнтовно 4 тисячі кубометрів із Єврейського. За словами заступника Чернівецького міського голови Ігоря Крохмаля, орієнтовно 20 відсотків цього сміття — це штучні вінки та квіти, кількість яких після поминальних днів може суттєво збільшуватися. Які матеріали використовують для виготовлення штучної атрибутики, чому її не можна спалювати, як правильно утилізувати та яку шкоду для здоров’я вона може заподіяти — про це читайте більше в інтерв’ю з професором, доктором хімічних наук головою екологічної організації “АкваБук” Яремою Тевтулем. 

Досі існує така практика приносити на кладовище штучні квіти чи вінки. Наскільки шкідливими з точки зору екологічності є їх використання?

“Перш ніж сказати про шкоду, церква уже не перший рік категорично не підтримує використання штучних квітів, які приносять на могили. Коли йдеться про штучні квіти, то варто наголосити, що їх можуть і виготовляють з різних матеріалів. Небезпечними і шкідливими і для довкілля і для людини є квіти, вінки виготовлені з синтетичних пластичних матеріалів. Шкідливою є вся атрибутика, яка виготовлена з цих матеріалів: нитки з пластичних матеріалів, шнурки і метали якими скріплюють все, з яких створюють основу для цих синтетичних сіток”.

З чого зроблені такі вінки і квіти? 

“Точно сказати неможливо. Перше, такі квіти не марковані. На них, як правило, немає позначки, яка свідчить, яка це пластична маса. Коли ми купуємо тарілку чи стакан, там є значки, які свідчать про те, з якого вони матеріалу. Квіти з пластмаси можуть виготовляти з відходів. Це може бути поліетилен, поліпропілен і можуть бути полівінілхлорид, який є дуже токсичний. Але навіть ялинки новорічні виготовляють з цього полівінілхлориду. В основному з цих груп полімерів виготовляють. Також для арматури цих квітів використовують метал, але не просто залізо. Багато знають, що цей метал пружинистий там є також такі елементи, як хром, нікель, мідь, які також токсичні для природи і людей”. 

“Ці синтетичні матеріали розкладаються приблизно 200 років”

Як довго вони можуть забруднювати довкілля?

“Якщо закопати в землю і думати, що воно там перегниє, то це тривала дія. У природі вважають, що ці синтетичні матеріали розкладаються приблизно 200 років”. 

Який спосіб утилізації такої атрибутики є найбільш безпечним?

“Багато хто думає, що її можна спалювати. Спалювати категорично заборонено. Під час спалювання утворюється низка хімічних речовин, які небезпечні і для людини, і для довкілля. Спалювання відбувається в неналежних умовах і виділяються продукти неповного згорання. Вони подразнюють слизову оболонку і посилюють хронічні хвороби дихальної системи. Досить часто навіть не під час спалювання, а під дією сонячних променів ці матеріали розкладаються і люди на кладовищах можуть почувати себе погано”.

Можна детальніше про те, які речовини виділяються під час спалювання, як можуть впливати на людину і чим вони небезпечні для здоров’я?

“Під час спалювання утворюється формальдегід — це потужна, наголошую, канцерогенна речовина, вона сприяє виникненню онкологічних захворювань, вона подразнює дихальні шляхи і у великих концентраціях навіть ця речовина отруйна. Під час спалювання виділяються такі речовини, як оксиди азоту та сірки, вони призводять до задухи, до запалення і набряку легенів. А найбільш токсична речовина, яка утворюється при спалюванню полімерних матеріалів, (бо як правило багато з них виготовлені з хлорпохідних) — це діоксин. Про діоксини багато хто міг чути. Це найтоксичніші речовини штучного, синтетичного походження, які відомі на цей час. Але токсичність діоксина ще в тому, що він є канцерогенним і може викликати появу ракових захворювань. Ці речовини, попадаючи в повітря, забруднюють воду та ґрунти”. 

“Шкідливі речовини будуть не лише на кладовищі псувати атмосферу, але і далеко за його межами”

Яка за розміром територія забруднюється при спалюванні?

“Радіус ураження, на який розносяться ці речовини, оцінюють до десятки кілометрів, близько 20. Тобто ці шкідливі речовини будуть не лише тут, на кладовищі, псувати повітря атмосферу, але і далеко за його межами. Відносно радіусу дії, це залежить від погоди: якщо вітру немає, то буде зосереджене на невеликій ділянці, сотні метрів”.

Ви згадували про забруднення ґрунтів. Наскільки важким може бути таке забруднення і як впливають штучні квіти на рослинність, яка є поруч?

“Забруднення грунтів призводить до знищення живих організмів і повної втрати грунтом його природних властивостей. В будь якому разі буде ланцюжок переміщення таких токсичних речовин у природі. Якщо спалити, піде в повітря, з повітря в грунт, грунтова вода це все засвоює, а потім наступна ланка — це рослини. Вони живляться складовими цього грунту і з водою всмоктують це. В результаті воно все потрапляє на наш стіл, так люди шкодять собі цим”. 

“Ми не можемо у себе на городі чи пічці створити такі умови щоб ці речовини не забруднювали повітря”

Як тоді правильно утилізувати і чи є безпечні способи утилізації?

“В промисловості є безпечні методи утилізації, але це на спеціальних підприємствах. У Чернівцях, наскільки я знаю, нема такого підприємства, де б могли безпечно знищувати вироби з синтетичних матеріалів. Тому краще не використовувати їх, коли йдемо на кладовище. Ми не можемо у себе на городі чи пічці створити такі умови, щоб ці синтетичні речовини розклалися до простіших і не забруднювали повітря. Ми продукуємо токсичні речовини. В Україні є такі підприємства, на які здають токсичні шкідливі речовини, але їх дуже мало, тому що це вартісна переробка”. 

Яка найкраща екологічна альтернатива для заміни штучних квітів?

“Квіти з синтетичних матеріалів почали використовувати десь років 25 тому раніше люди використовували інші матеріали для виготовлення квітів, зокрема сухоцвіти. Робили букети або, звісно, використовувати живі квіти. Безпечно також використовувати вінки з хвої. Можна також зробити паперові квіти, це рекомендують, але тут є також небезпека, ці квіти намагаються зробити яскравих кольорів, а яскраві фарби, які для цього використовують, також містить токсичні речовини. Як правило, це можуть бути сполуки важких металів, і під час спалювання, це знову все йде в повітря яким ми дихаємо, грунти, води, і весь ланцюжок забруднення”. 

Якщо оцінювати глобально, який вплив на середовище чинить використання і неправильна утилізація синтетичних вінків? 

“Усе залежить від погодних умов. Якщо буде сильний вітер то понесе десь на океан і море, там буде менший уплив на людину. Але ці токсичні речовини беруть участь в колообігу і все це потім повернеться, і люди будуть цим дихати. Воно не зникає безслідно. У воді буде риба, яку ми згодом з’їмо, рослини з ґрунту ростуть, воду п’ємо. Це все звісно не у таких великих концентраціях, які б могли миттєво вплинути, але поступово негативно впливає на здоров’я. Йде нагромадження цих речовин у природі і в організмі”. 

Скільки часу необхідно для відновлення екосистеми і очищення повітря від впливу використання таких матеріалів?

“Такі дослідження були. Наприклад, колись використовували таку речовину, як дуст, багато хто чув, як тільки припинили використовувати цю токсичну речовину, то потім, через десятки років, її залишки знаходили в тих місцях, де їх ніколи не використовували, тобто туди повітряними масами заносяться ці токсичні речовини.  Загалом, не варто купувати таку продукцію. Якщо не будуть купувати, то не будуть виробляти”. 

Читайте також матеріал про екологічну небезпеку у Запоріжжі через обміління Дніпра.