Літо в українському місті: періодичний стогін сирени та безліч інших звуків, серед яких і гарчання газонокосарок. У підсумку – майже під нуль скошена трава і вже у червні пустка замість рослинності. Ситуація триває роками. Проте останнім часом усе більше мешканців таке радикальне скошування перестало влаштовувати. Чи реально щось змінити та зробити процес екологічним?
Косити не можна залишити
Петиції з проханням припинити косити траву “під корінь” зареєстрували у Кропивницькому, пропозицію відмовитися від частого скошування озвучили в Києві. Автори ініціатив уважають: скошування, яке практикують найчастіше, негативно впливає на довкілля. Адже трава насичує повітря киснем, зменшує температуру, забирає на себе пил та є середовищем існування тварин. Зрештою у столиці пішли на експеримент й вирішили спробувати відмовитися від скошування на двадцяти п’яти ділянках.
У Хмельницькому якість послуги обговорюють у групі місцевого Департаменту інфраструктури.
Скошена коротко трава, за спостереженнями хмельничан, жовкне швидше. І цьому є пояснення.
“Листок важливий для рослини, оскільки утворює органічні речовини. Багато залежить від кліматичних умов. У період посухи і тоді, коли корені позбавлені мінерального живлення, рослина потерпає від нестачі речовин і помирає. Також упливає на вигляд трави і витоптування – люди ходять, собаки бігають”, – пояснює старший викладач кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Сергій Ільїнський.
Водночас деякі містяни підтримують чинні методи скошування.
Серед пояснень прибічників косіння майже під корінь найчастіше можна зустріти аргумент про кліщів. Містяни бояться заразитися на збудник бореліозу, переносниками якого і є ці тварини. Проте саме як метод боротьби з кліщами скошування трави не ефективне, вважає Сергій Ільїнський.
“Кліщів значно більшу в грунті, ніж в траві. Загалом їх існує до 400 видів Але з них небезпечних для людини на пальцях можна перелічити. До того ж, роль кліщів у природі різна, є купа корисних для
довкілля”
Скошуванням трави мають займатися:
- жителі, якщо газон поруч з приватним будинком;
- посадовці певних установ, підприємці;
- у дворах багатоквартирних будинків – керуючі компанії (зокрема, і ОСББ);
- у парках – комунальне підприємство “Парки і сквери”;
- у місцях загального користування Хмельницького за скошування відповідає управління комунальної інфраструктури міської ради. Цьогоріч, до прикладу, в управлінні закупили таких послуг у ФОП Гаврилюк Людмила Іванівна на суму понад 500 тисяч гривень.
Що у правилах?
У Хмельницькій тергромаді скошування трави регламентують правила благоустрою. Згідно з ними жителі будинків, посадовці, підприємці зобов’язані скошувати траву висотою від 10 сантиметрів та вище на об’єктах благоустрою, а також регулярно знищувати бур’яни карантинних рослин. Окрім того, скошену траву та бур’ян потрібно прибирати в день скошення.
В одній із хмельницьких керуючих компаній, “Товаристві з обмеженою відповідальністю ЖЕО”, скошують траву коротко впродовж багатьох років.
“Ми прийшли робити свою роботу – покосити траву. Яка, бачите, якої висоти досягає. Людей таке не влаштовує”, – так коментує метод скошування трави майже під корінь заступник начальника приватної керуючою компанії ТОВ ЖЕО Микола Плис.
В одному з дворів, за який відповідає ЖЕО, думки мешканців щодо трави розділилися, половину прибудинкової території скосили традиційно, на іншій – зрізали лише декілька сантиметрів. Скошене навіть за понад тиждень так і не прибрали. Ось як виглядає різниця між ділянками.
“На загальних зборах співмешканців будинку можна визначитись із кратністю косіння і донести цю інформацію до керуючої компанії. А щоб трава після покосу не пожовкла, необхідно в той же день, або максимум на наступний збирати сіно і вивозити”, – коментує начальниця відділу з благоустрою управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради Тетяна Циб.
Висока трава – немалий штраф
Такий стиль роботи теоретично можна пояснити прагненням скошувати рідше, а тому довше почуватися спокійно. Адже за газон з високою травою можна отримати штраф. Ситуацію розцінюють як порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів (ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – ред.). А це тягне за собою накладення штрафу: на громадян – від 20 до 80 (340-1360 гривень), на посадовців та підприємців – від 50 до 100 (850-1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Контролюють дотримання правил фахівці міського управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста. На порушників вони складають протокол, а згодом адмінкомісія при міськвиконкомі виносить постанову про накладення адміністративного стягнення. Як все відбувається, поділився керівник однієї з місцевих комунальних установ, який не відрекомендувався.
“Мені фінансування не дають на утримання території. Кошу за свої кошти. Перевіряти приходить жінка, яка доводить: “Ви зобов’язані, бо завтра адмінкомісія, і будете відповідати, чому не скосили”
Можна знайти повідомлення про штрафування громадян за нескошену траву. До прикладу, у Тисмениці на Івано-Франківщині стягнення наклали на підприємця, а в Кременчуку на Полтавщині – на шляхового майстра.
Про реальність штрафів свідчать і судові рішення. Так, у випадку прибудинкових територій за скошування відповідають управителі. На одного з них – ТОВ “Керуюча компанія “ДомКом Хмельницький” – наклали адміністративне стягнення восени 2021 року. Щоправда, згодом суд постанову адмінкомісії скасував.
Тож у намаганні не бути оштрафованими відповідальні особи скошують фактично “під корінь” і, схоже, контролерів це влаштовує. Таким чином в Україні газони на прибудинкових територіях та вздовж доріг виглядають або занедбаними, з високими чагарниками, або лисими й пожовклими. Ось, як, наприклад, цей у Хмельницькому.
Начальник управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Олександр Луков зазначає: якщо траву не скошувати вчасно, вона відростає дуже швидко, особливо у сезон дощів. Водночас посадовець визнає: косити “під корінь” ніхто не змушує.
“Коли йшли дощі, я робив заміри: трава виростала за добу до 8 сантиметрів. Якщо її не косити, уявляєте якою вона буде? Пів метра, а потім – метр трави! Жити в будяках – це не діло. Якщо прописано 10 сантиметрів, ми нікого не змушуємо косити цих 10 сантиметрів. Якщо не скосять “під нуль”, їх за це покарають. На косарці є регулятор, його можна підняти вище. Суть питання ще й в тому, що в нас бракує кваліфікованих кадрів – косарів”, – каже Олександр Луков.
Перспективи для скошування
Підходи зі скошування мають відрізнятися з огляду на вид газону. Це регламентовано Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України. У них скошування розглядають як основний метод догляду за газонами. Режим скошування повинен відповідати типу, призначенню газонів і складу травосуміші.
“Максимальна висота травостою має бути на партерних газонах (густе і щільне полотно з травою висотою не більше 3-4 сантиметрів – ред.) – 5, звичайних – 10, лучних – 15-20 сантиметрів. Висота скошування травостою на партерних газонах – 2-4, звичайних і лучних – 3-5 сантиметрів. У посушливий період висоту скошування дещо збільшують (особливо на молодих газонах), бо низьке скошування дуже послаблює рослини”, – йдеться у Правилах.
Водночас у Хмельницькому таки вирішили врахувати досвід європейських міст, які адаптуються до змін клімату. Зокрема, розглядають можливість висаджування лучних трав (мавританський газон).
“Такий газон передбачає стрижку не більше двох разів на рік. До речі, вдруге косіння відбуватиметься після того, як відцвітуть рослини, а насіння самостійно насіється. Для посадки такого газу ми зараз будемо визначати експериментальні зони”, – пояснює Тетяна Циб.
Трава – це домівка для звірів, птахів та комах. Тож при скошуванні варто враховувати і природні цикли, за якими існують тварини. Наразі, за словами Сергія Ільїнського, цього не відбувається.
“Наприклад, у хмельницькому парку ім. Михайла Чекмана траву викошують наприкінці травня, коли там ховаються пташенята. Тобто разом із цими пташенятами. Ті ж з них, які лишаються живими, стають доступними для хижаків. Якщо враховувати природні цикли, тоді косити можна наприкінці квітня або на початку травня, а не в його кінці. Але інтереси людини з інтересами природи не збігаються”, – зазначає Сергій Ільїнський.
Цьогоріч у Хмельницькому для парків ухвалили програму підтримки і розвитку комунального підприємства “Парки і сквери міста Хмельницького” на 2023-2027 роки» із фінансуванням на понад 28 мільйонів гривень. Програма, зокрема, передбачає і придбання косарки (райдера) для викошування газонів. Обладнання забезпечуватиме швидке викошування та дбайливіший догляд за газонами без пошкодження трави. Враховуватимуть, за словами Олександра Лукова, і досвід польських комунальників.
Естетичний не означає екологічний
Та чи все, що комфортне й естетичне для людини, може вважатися таким для довкілля? На це питання відповідає директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець, яка доглядає за ландшафтним парком навколо закладу.
У ландшафтному парку навколо музею пішли на експеримент: одну ділянку скосили на початку травня, іншу – донині не чіпали. Результат дозволив зрозуміти: викошувати траву краще раніше. Попри те, що спочатку ділянка може виглядати не привабливо.
“Тут питання пріоритетів: чи для нас важлива екологічна складова, щоби йшов природній процес, чи ми хочемо зробити комфортний простір для людей. Але такий комфортний простір неможливо створити, не нашкодивши довкіллю – треба називати речі своїми іменами. В Європі перед тим, як отримати гарні галявини, викорчовують, витравлюють хімією на метр, засипають все щебенем і ґрунтом. А далі садять красивий м’якенький газончик зі спеціально посіяними видами трави, який можна легенько косити. Тобто за всією цією екологічністю – попередній нищівний процес”
“Щойно трава здійнялася десь на сантиметрів двадцять, ми її покосили. В інших місцях ми хотіли насолодитися “альпійськими галявинами”, бо це дуже гарно. Та ділянка, яку ми покосили першою, спочатку виглядала вбого. Але за два-три тижні після дощику проросли гарні листочки, вона тепер до 10 сантиметрів висотою, у ній квітнуть шафран, ромашка. Там зараз всім комфортно – пташкам, комашкам. Там же, де ми залишили високу траву, тепер треба косити, бо засіялися бур’яни. Але в траві тепер уже оселилися різні тварини, які налаштувалися на довге приємне літо. Отож зараз ми завдамо більшої шкоди, ніж якби покосили раніше”, – каже Анастасія Донець.
Тож питання скошування виявилося не таким простим, як видавалося спершу. Під час процесу варто враховувати період року, погоду, клімат, тип газону та думку не лише комунальників чи мешканців, а й екологів, орнітологів та інших фахівців.
Головне фото – авторки.
Читайте також “Луцьк буде без гарячої води? Як боржники та тарифні рамки тиснуть на “Луцьктепло”.