У контексті війни часто йдеться про злочини проти дітей. Ці історії завжди найболючіші, позаяк вони про найбеззахисніших. Але війна впливає й на поведінку самих дітей: у нових обставинах неповнолітні діяти можуть інакше. Часом ця поведінка йде всупереч закону. Водночас воєнний стан диктує суворіші підходи до покарання, адже ті діяння, які раніше вважалися лише кримінальними проступками, зараз розглядаються вже як тяжкі злочини.
Неповнолітні та їхні правопорушення
Цьогоріч на Хмельниччині, за словами начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Хмельницької обласної прокуратури Петра Нікітюка, відбулося відносне зростання злочинності серед підлітків, а відтак – збільшення частки таких правопорушень в загальній структурі злочинності. Йдеться про дітей віком від 14 років. Адже саме з цього віку настає кримінальна відповідальність.
За 5 місяців 2023 року неповнолітніми або за їхньої участі вчинено 19 кримінальних правопорушень. Це на 11% більше ніж за аналогічний період минулого року. Торік у цей же період було 17 випадків таких кримінальних правопорушень.
Найчастіше неповнолітні вчиняють кримінальні правопорушення проти власності: крадіжки або крадіжки, поєднані з проникненням у житло чи в інші локації. Цьогоріч було 13 таких злочинів.
Зазвичай викрадають побутову техніку, мобільні телефони, бо часто хочуть мати кращу модель. У Шепетівському районі була низка крадіжок автомагнітол із проникненням в автомобілі”, – коментує Петро Нікітюк.
У 2023 році на Хмельниччині зафіксовано й декілька випадків вчинення повторних злочинів неповнолітніми.
Один із неповнолітніх мешканців Кам’янець-Подільського району, вже перебуваючи під домашнім арештом, вчинив крадіжку. Слідство триває. Кримінальне провадження перебуває на розгляді у суді”, – каже Петро Нікітюк.
Хто вони, неповнолітні правопорушники?
Найчастіше, як пояснює Петро Нікітюк, злочини вчиняють хлопці. В одному з випадків за цей рік закон порушила дівчина.
Вона нанесла легкі тілесні ушкодження своїй подружці. Це стаття 125 Кримінального кодексу України. За результатами досудового розгляду вдалося примирити цих дівчат. Кримінальне провадження було закрите”, – розповідає Петро Нікітюк.
Директорка центру соціально-психологічної допомоги Алла Андрейчак таку ситуацію пояснює завищеними очікуваннями суспільства від юнаків.
У чоловіків взаємостосунки з соціумом такі, що їм треба самоствердитися значно більше, ніж дівчатам. Тут працюють і стереотипи: ти хлопчик, тому не маєш плакати, маєш бути сильним, дати здачу. Не повинен, наприклад, вишивати хрестиком, навіть якщо хочеш. Тому багато хлопців не можуть себе реалізувати там, де хотіли б, і переступають межу закону”
Петро Нікітюк відзначає: часто правопорушення скоюють діти із малозабезпечених сімей. Проте Алла Андрейчак просить утриматися від такого узагальнення. Адже, на її думку, на злочини неповнолітніх штовхає часто і надлишок грошей.
“По-перше, дитина зі складним матеріальним становищем мало що собі може дозволити. По-друге, ці діти зазвичай зайняті роботою: прибирають, доглядають за городом. Це не стільки сприяє розвитку, скільки убезпечує від впливу поганих компаній, позаяк у таких дітей просто не залишається на це часу. Тим же дітям, які мають багато грошей, можна багато чого запропонувати. Зокрема і наркотичні речовини. Тому батьки мають контролювати їхні витрати”, – вважає Алла Андрейчак.
Особливо пильними варто бути батькам дітей від 10 років, вважає директорка центру соціально-психологічної допомоги. Саме в цей період для підлітків надважливо навчитися жити в “зграї”. І якщо ця спільнота впливатиме негативно, це може штовхати їх на шлях правопорушень.
“Одні підлітки приналежні до спортивних секцій, інші – до вуличних компаній. Якщо в цій компанії з’явиться лідер, який пропонуватиме або злочинні дії, чи наркотичні засоби, ця дитина втягнеться у це. Тому що основна причина підліткових правопорушень – проявити себе”, – каже Алла Андрейчак.
Сплеск правопорушень серед неповнолітніх, на думку фахівчині, може бути ще попереду, оскільки після початку війни діти часто перебувають у стані розгубленості, вирвані зі звичних обставин, немов завмирають.
“Для дитини важлива стабільність у житті та сім’ї. І ось цієї стабільності якраз зараз немає. Її вирвали і кинули не в її життя. І саме це спричиняє девіантну поведінку”
Різновиди покарання
При визначенні міри покарання неповнолітнім в суді керуються 15-им розділом Кримінального кодексу України. Його норми враховують вікові, соціально-психологічні та психофізичні особливості розвитку дітей, які вчинили злочини.
“Ми орієнтуємо ювенальних прокурорів, які підтримують обвинувачення в судах, вживати чим менше репресивних заходів до неповнолітніх, які вчинили злочини вперше”, – каже Петро Нікітюк.
Статтею 97 Кримінального кодексу України визначено: неповнолітні, які вчинили кримінальний злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. В таких випадках в судах з’являється клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру на підставі статті 105 Кримінального кодексу.
“Наприклад, Шепетівський міськрайонний суд застосував до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру – обмеження його перебування поза місцем проживання. Визначені конкретні години у вечірній та нічний час. Також можуть заборонити відвідувати певні місця без супроводу батьків або законних представників. Такі заходи щодо неповнолітнього тривають один рік. Але є виняткові випадки, коли підлітків затримують. Так відбувається, коли вони вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини”, – пояснює представник прокуратури.
Призначення покарання залежить і від того, чи правопорушення вчинене вперше. Якщо ж підліток переступає закон неодноразово, суд може звільнити його від покарання вже умовно з взяттям на облік в органі пробації (пробація – система наглядових та соціально-виховних заходів, які застосовуються за рішенням суду та не пов’язані з позбавленням волі. – Ред.)
“Регіональний центр призначав адвоката неповнолітньому, щодо якого відкрили одне кримінальне провадження і відбувалося досудове розслідування. А тим часом він учинив ще декілька діянь. І коли справа дійшла до суду, вона була із п’ятьма епізодами. Тоді вже застосовується кримінальна відповідальність. Вона може бути мінімальною. З об’єднанням статей можуть призначити три роки покарання у вигляді позбавлення волі”, – розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в області Ольга Чорна.
Відновне правосуддя
Від 2019 року в Україні для неповнолітніх, які вчинили правопорушення вперше, діє пілотний проєкт відновного правосуддя. Він спрямований на те, щоб підлітки примирилися з потерпілим і до кримінальної відповідальності справа не дійшла.
“Мета проекту з відновного правосуддя – зменшити кількість випадків притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб. А також – виявити причини, чому неповнолітні вчиняють те чи інше кримінальне правопорушення, та допомогти їм пройти етап ресоціалізації”, – коментує Ольга Чорна.
У цій програмі з дитиною працює медіатор і психолог. Медіатор – посередник між неповнолітнім, який вчинив правопорушення, і потерпілим. Цей фахівець шукає шляхи примирення та відшкодування збитків. На Хмельниччині завдяки проєкту та роботі медіатора уникнула відповідальності дівчина з багатодітної родини, яка спробувала викрасти спортивну кофту вартістю 600 гривень з магазину спортивного одягу. Зрештою дівчина змогла примиритися з власницею крамниці. Вдалося досягти порозуміння і між 16-річним підлітком та чоловіком, якому неповнолітній, відреагувавши на образу, наніс тілесні ушкодження середньої тяжкості.
“Медіатори повинні обов’язково пройти навчання. Адже відповідно до закону про медіацію вони мають бути сертифіковані. Ними можуть бути і юристи з психологічною освітою. Але при цьому їм не обов’язково працювати в системі безоплатної правової допомоги”, – пояснює Ольга Чорна.
Одна з адвокаток, яка мала досвід участі в проєкті, – Людмила Адамчук. Вона пройшла навчання тривалістю 36 годин. Особливу увагу тренери проєкту приділяли умінню виявляти емоції учасників конфлікту. Людмила працювала посередницею з випадками правопорушень неповнолітніми в Полонному, Старокостянтинові та Хмельницькому.
“З цих досвідів – два успішних, коли обвинувачений і потерпілий примирилися, а провадження у справах були закриті. В інших двох випадках кінцевого примирення досягти не вдалося – обвинувачений і потерпілий не могли знайти порозуміння між собою. Але все одно добре, що така зустріч між ними відбулася і кожен зміг проговорити свої проблеми. На етапі судового розгляду це теж сприяло примиренню”, – згадує Людмила Адамчук.
Дітям-порушникам у програмі з відновного правосуддя, за словами Ольги Чорної, могли запропонувати виконувати суспільно корисну роботу. Наприклад, пофарбувати паркан чи доглядати за літніми людьми. Також юристи зверталися до комунальних установ з проханням влаштувати підлітків з малозабезпечених родин у гуртки.
Такий підхід Алла Андрейча вважає правильним. Ба більше – він міг би працювати на випередження правопорушень.
“Треба завантажити якоюсь корисною діяльністю дитину з 8 до 12 років: щоб вона займалася з викладачами, вчилася готувати їсти, прибирати. Тобто варто постійно ставити задачі. Тоді дитина реалізується. І в цій багатозадачності до 12 років обере одну чи дві, які будуть найцікавіші. Це врятує дитину від шкідливого впливу вулиці”, – відзначає Алла Андрейчак.
Особливості воєнного стану
Після введення воєнного стану будь-яке злочинне діяння, що має матеріальну складову – крадіжка, грабіж, розбій, стали вважати важкими злочинами. А тому неповнолітні, які їх скоїли, вже не можуть брати участь у програмі з відновного правосуддя.
“Це негативно. Але досить часто самі суди, беручи до уваги вік, те, що порушення закону вперше, розкаяння, самостійно приймають рішення про звільнення підлітка від кримінальної відповідальності. Просто у таких випадках нема роботи медіатора і психолога”, – пояснює Ольга Чорна.
Як запевняє Петро Нікітюк, навіть за таких умов у судах до неповнолітніх застосовують положення статті 69 Кримінального кодексу України і призначають найменшу міру покарання. Зазвичай з іспитовим строком. Окрім того, навіть під час воєнного стану під програму відновного правосуддя можуть потрапити випадки нанесення легких тілесних ушкоджень.
“У нас вже під час воєнного стану була така справа. Мати неповнолітнього була задоволена, що з дитиною працювали медіатор і психолог. Останній тоді дав висновок, що дитина занедбана і потребує неодноразових зустрічей з ним”, – зазначає Ольга Чорна.
На думку фахівчині, медіація – перспективний напрямок, який і поза межами відновного правосуддя матиме потужний розвиток у післявоєнний час. Адже людям легше і дешевше розібратися в досудовому порядку.
Головне фото https://ua.depositphotos.com
Читайте також “Єдинороси” на Запоріжжі: хто зібрався йти на фейкові російські вибори.