Їхня робота здебільшого непомітна і прихована, проте про її результати ми щодня дізнаємося з новин, коли, завмираючи, стежимо за подіями на передовій. Робота дронів, моніторинг і пошук вразливостей у ворожих ресурсах, інформаційне протистояння… Як ведуть мережеву війну буковинські ІТ-волонтери? — дізнаємося від першоджерел.
Інтернет-війська змінюють уявлення про війну
Усе починалося в 2014-му. Розуміння того, що війну виграють не лише на полі бою, а й в тиші кабінетів завдяки різним інноваційним технологіям, прийшло з початком вторгнення росії в Крим та на Донбас. Тоді, попри бойові дії, у війну включилися й різноманітні групи та представники буковинського ІТ-середовища. Деякі з них по сьогодні не покидають інформаційний фронт. Навіть більше, розширилися до семи напрямів діяльності, які розподілені по декількох хабах, охопивши понад 120 бійців інфо- та технопередової. Вони об’єднані в понад два десятки різноманітних волонтерських груп та команд.
Проєкт з Info-напрямку діють навколо MediaHub. Тут ІТ-волонтери займаються створенням за допомогою різних, у тому числі ШІ технологій, креативних патріотичних матеріалів текстового та відеоконтенту. Також вони моніторять різноманітну інформацію, ведуть пошук та ідентифікацію окупаційних російських військових, які залишили сліди воєнних злочинів, що були здійснені на території України, або брали та беруть участь в окупації наших територій. Інтернет-війська розробляють різноманітні патріотичні ігри.
Технології, які використовують Info-волонтери, удосконалюються і видозмінюються з кожним днем, адже, як зазначає один з координаторів проєкт «Media Hub Bukovyna» Андрій:
– Зараз ми йдемо на один-два кроки попереду ворога, але він постійно відстежує, що та як ми робимо. І повторює, копіює нас. Тому треба час від часу генерувати нові ідеї та розробляти нові технології. Не можна повторюватися, бо вже через місяць-два агресор зменшує відрив і вчиться робити те, що зараз роблять наші ІТ-волонтери. Вони копіюють нас, удосконалюють. І це одвічна гонитва, хто кого…
Проєкти буковинських ІТ-хабів
Допомагають мозкові штурми, коли учасники збираються, висувають нові ідеї, лайфхаки, технології реалізації і за день-два їх починають втілювати. Команди діють у зв’язці, в поєднанні декількох людей: програмістів, журналістів, маркетологів, дизайнерів, електронників, проєкт-менеджерів, фахівців з інформаційних технологій та інших. Команди, групи ІТ-волонтерів працюють зазвичай автономно й незалежно один від одного, відповідно до напряму діяльності та проєктів, і лише час від часу координують, узгоджують якісь спільні дії.
Їхня діяльність значною мірою спрямована на створення та поширення правди про війну в Україні. Завдяки застосуванню ШІ в останній час вдається створювати і охоплювати багатотисячну аудиторію. А в масштабах України схожі мережі аналогічних ІТ-хабів створюють і спрямовують величезні комунікаційні потоки з донесення правди до світу про злочинну терористичну діяльність російських окупантів на території нашої держави.
В Україні IT-армії волонтерів мають свої специфічні напрями діяльності: хтось з них займається різними DDOS-атаками, викликаючи технічні збої в ресурсах окупантів, хтось — іншими видами кібервійни. Так, наприклад, буковинські ІТ-волонтери для блокування російського пропагандистського контенту створили розширення для браузерів «No russia content», яке перешкоджає російським антиукраїнським інфопродуктам заполонити мережу. Наразі програмісти працюють над інтеграцією в нього ШІ, щоб він виявляв такий контент і автоматично його блокував. Також блокуються у браузері всі російські сайти в пошуковій системі. Фахівці додають:
«Немає монетизації російських сайтів – немає спонсорування війни».
Україна блокує російський контент, але тільки на своїй території, а розширення може блокувати його і в інших державах для користувачів, які його встановили.
Ще одним важливим проєктом чернівецьких ІТ-волонтерів є розробка ШІ моделі комп’ютерного зору з виявлення, ідентифікації та точної класифікації різних типів військових транспортних засобів і людей, які можуть бути знайдені на полі бою, з відстеженням об’єктів у реальному часі у зоні бойових дій.
На основі протоколу Matrix ряд європейських країн у своїх арміях упроваджує військові месенджери, чати. Так і чернівецькі ІТ-волонтери розробляють власний безпечний закритий месенджер для потреб військових та силових структур «Brigada» та цивільного населення «DeCoder».
Наш співрозмовник вважає:
– Сьогодні Україна через російську агресію стала світовим полігоном для застосування найновіших інформаційних технологій. Саме тут випробовуються найсучасніші способи впливу та кіберзахисту, тут змінюється звичне уявлення про ведення сучасних інфовійн. І тільки завдяки фаховій роботі відповідних правоохоронних служб безпеки та ІТ-волонтерів нам вдається значною мірою протистояти російській агресії.
Війни виграють ті, в кого є нові технології, наука, знання та розумні люди
Одним з важливих напрямів діяльності ІТ-волонтерів є технонапрям роботи (Robotics & Autonomous Systems (RAS)). Так, в цьому напрямі працюють одночасно декілька команд, розкиданих по цілому місту в різних локаціях. В одному з таких центрів перед нами на столах розкидано безліч деталей, тут же повні ящики незвичних комплектувальних. Ловлячи наш зацікавлений погляд, фахівці кажуть, що деякі з них купують в Україні, але в основному це китайське виробництво, деякі деталі навчилися друкувати самі на власних 3D принтерах, щось з необхідного шукають у Європі.
– Наших вітчизняних деталей немає, в тому то й біда. В Україні зараз є декілька десятків різноманітних виробників, які займаються виробництвом різних як літальних, так і наземних апаратів, але з дронами на передовій все одно важко“, – пояснює Андрій.
Так, у рамках технодіяльності волонтерами реалізуються наступні проєкти: «AeroDraco» – дрони дирижаблі-обманки, «Шуліка» – власні розробки автономних безпілотних літальних апаратів (UCAV), створені на основі глибокої нейронної мережі для різних застосувань. Вони здійснюють виготовлення системи скидів для різних типів дронів, павербанків великих ємностей, друкують для військових потреб різні складники та аксесуари.
– Дрони та цифрові технології фактично на наших очах змінюють світ“, – переконані волонтери.
Або ще одна технологія, про яку нам розповіли, — це наземні дрони, які відкривають нові способи ведення бойових дій. Що це? Проєкт «War Robot Che» – проєктування та розробка різноманітних тактичних автоматизованих (ШІ) наземних роботизованих колісних та гусеничних систем пересування. Береться відповідна наземна автомобільна установка, додається система керування автопілот, розміщується на турелі відповідне військове обладнання для ведення середнього та ближнього бою і, знаходячись за 2-3 км, можна з допомогою гаджета керувати автодроном та виконувати відповідні завдання. Тим самим є можливість більше рятувати життя наших воїнів.
Кібербезпека не менш важлива, ніж війна в окопах
Андрій каже:
– Проти України з боку окупантів діє близько декількох десятків різних кібергруп. І значну роль у виявленні та блокуванні їх діяльності в Україні відіграють такі правоохоронні органи, як СБУ, Кіберполіція, Держспецзв’язок та інші. Фахівці з кібербезпеки цих органів насправді вже зробили досить багато і продовжують робити в цій кібервійні. Я думаю, з часом громадяни дізнаються більше про їх роботу. Все з часом. Ми всі воюємо проти спільного ворога, тому певна співпраця в рамках закону різних ІТ-волонтерських груп з цими органами є, бо ми, волонтери, в наші діяльності можемо залучати велику кількість різних людей, фахівців різних сфер. Так, до прикладу, в умовах війни моніторинг та пошук потребує значних як людських, так і технічних ресурсів, і в нас як в ІТ-волонтерів вони інколи є більшими. Тому я вважаю, що певна співпраця має бути, бо це війна і ми маємо спільними зусиллями протистояти ворогу.
На думку ІТ-воїнів, Україна сьогодні є полігоном для випробування найновіших світових кібертехнологій не тільки з боку росії, а й інших тоталітарних держав. Проти нашої держави воюють не лише підтримувані тоталітарними державами кіберармії, а й різні приватні й поодинокі хакерські групи, які у своїх методах діяльності як ніколи намагаються бути креативними. Фішинг, DDoS атаки на сайти органів влади, блокування роботи різноманітних комп’ютерних ресурсів та баз даних, намагання отримати контроль над комп’ютерами або виведення з ладу різних електронних систем — ось з чим щодня доводиться стикатися нашій державі.
Програміст Юрій, який з квітня 2022-го займається ІТ-волонтерством, теж підтверджує, що така війна не менш важлива, ніж війна в окопах:
– Я бачу, що ми стали світовим полігоном для цифрових війн. Усе, що відбувається, від хакерства до соціальної інженерії, все це нині випробовується в Україні різними міжнародними хакерськими групами. Включені у цю війну сторони зацікавлені в апробації своїх новітніх технологій. Це не просто локальна війна, а міжнародна, тому що всі, починаючи від передових західних країн і закінчуючи тоталітарними країнами, зацікавлені в результатах. Усі країни в кіберсфері так чи інакше між собою воюють і в такий спосіб кожен не просто апробовує якісь технології, а захищає свої інтереси.
На стороні України зараз багато підтримки від західних партнерів, і про це треба говорити. Так, країни ЄС певною мірою захищають на своїй території наші сервери, бази даних. Це охорона електронних коштів країни. От що було б, якби окупанти фізично знищили сервери українських банків? Навіть важко уявити наслідки. На щастя, сервери наших банків та інших владних структур знаходяться далеко за кордоном, де ніхто з окупантів їх не дістане і не знищить обстрілами. Зараз вони під надійним захистом.
Чи допомагає місцева влада?
– На жаль, якийсь сквер відремонтувати, площу реставрувати чи серіал зняти за мільйони важливіше за підтримку та розвиток технологій перемоги. Куди йдуть мільйони? Закатуються в асфальт або бетон! При тому, що війна не виграна, що проти нас ведуть дуже потужні медійні, інформаційні та кібератаки. У нас чомусь недооцінюють ворожу інформаційну та кіберскладову, яка воює проти України. Зараз замість необґрунтованих бюджетних витрат набагато важливіше вкласти кошти в кібербезпеку, у навчання кіберспеціалістів“, – вважає Андрій.
Протягом року ІТ-волонтери в різній формі так чи інакше зверталися до місцевої влади, але, як каже Андрій, «особливого розуміння, хто ми й що ми робимо, не було і досі немає. Як кажуть, віз і понині там».
Натомість у цю війну вкладаються різними ресурсами приватні фізичні особи, місцевий малий бізнес, асоціації молодіжних підприємців. Так завдяки їхній підтримці збирається невеликий місячний бюджет: приблизно 100-150 тисяч гривень. Відчуваєте різницю? Попри те за ці невеликі кошти команда Андрія мріє налагодити постійне виробництво аеро- та наземних дронів. Замість того, щоб дати ці кошти десь у Китай, кажуть хлопці, можна об’єднати сили різних ентузіастів, винахідників, науковців університету: фізиків, програмістів, журналістів як творців контенту, маркетологів, налагодити виробничі процеси тут, в Чернівцях. А це нові робочі місця, впровадження нових розробок та інші вигоди, які отримає місто та наш край.
Тож влада мала б робити все, щоб ці кошти залишалися тут. Їм варто відкоригувати свої пріоритети, адже тільки «спільними зусиллями» ми зможемо досягти перемоги над ворогом.
Заголовне фото автора.
Читайте також: “Якщо наші бійці не опускають руки, то і ми не маємо права,” — топменеджерка з маркетингу створила фонд допомоги армії.