Учитель фізкультури запорізької гімназії № 50 Ілля Донченко під час дистанційного навчання почав проводити онлайн-уроки в ігровій формі та розробив уже декілька квестів. Свою ідею “руханок-квестів” він представив на всеукраїнському конкурсі “Учитель року-2023” і здобув перемогу.

Фізкультура для школярів на Youtube

Участь у другому турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» взяли переможці обласних етапів. Всього було 25 учасників з кожної області та м. Києва. Другий тур конкурсу проводився у дистанційному форматі у два етапи: відбірковий та фінальний. Учасники змагалися у п’яти випробуваннях, а також ділилися думками та ідеями, як зробити урок фізичної культури комфортним для кожного учня. Запоріжжя на конкурсі представляв учитель фізкультури запорізької гімназії №50 Ілля Донченко. Педагогічний стаж роботи Іллі — 14 років, з них останні п’ять років він працює у гімназії, а до цього викладав в університеті та училищі. У своєму відеорезюме до конкурсу вчитель розповів, що під час дистанційного навчання почав проводити онлайн-уроки фізкультури в ігровій формі, назвавши їх «руханками-квестами». Інтерес до такого формату уроків у дітей значно вищий. Про те, як ця ідея народжувалася і що з неї вийшло Ілля Донченко розповів під час інтерв’ю:

– Вже четвертий рік у нас навчання проходить у режимі онлайн, і ми вже до цього звикли. Все почалося з карантину через коронавірус, тоді ми були розгублені й не знали, як проводити уроки та працювати з дітьми у такому форматі. Нам довелося самостійно вигадувати шляхи, як можна зробити дистанційне навчання, таким, щоб воно було практичним і цікавим. Адже багато хто вважає, що фізична культура у дистанційному навчанні — це щось із розряду фантастики. Але час показав, що можна вигадувати нові шляхи. Зараз ми активно працюємо і маємо гарні результати. Для початку, ми з дружиною (вона в мене також педагог) вирішили створити для дітей Youtube канал, який називається “Фізкультура з Донченко”. Ми записували руханки різного плану на відео та викладали їх у цей канал. А під час уроків ми використовували цей матеріал з дітьми, пояснюючи їм, як і що треба робити. Частину завдань надавали для самостійного відпрацювання. Після виконання діти самі надсилали нам свої роботи й ми таким чином могли їх оцінити, подивитися, як у них виходить.

– Як прийшла ідея створити руханки у формі квестів?

– Після створення каналу, ми отримали позитивні відгуки від дітей і батьків. Їм подобався такий формат, були результати, діти самі хотіли виконувати завдання. Ми почали розвивати канал і так прийшла ідея створення таких руханок-квестів. Це поєднання різноманітних фізичних вправ та захопливої пригодницької гри з основною загадкою-інтригою. Першою розробили та записали руханку під назвою “Загублений острів”.
Під час цієї руханки діти могли уявити себе мандрівниками на загубленому острові. Їм потрібно було подолати різні перешкоди, проходячи відповідний шлях за картою. Наприклад, якщо на їх шляху були гори або річка, треба було виконувати тематичні завдання та вправи, щоб ці перешкоди подолати. Діти стрибали, повзали, бігали. Під час віртуального шляху по острову вони також мали дістати собі щось для втамування спраги — це міг бути кокос, який потрібно було розбити. Або траплялася печера і треба було заповзти у неї, то вони відповідно повзли. На відео я показую, як слід виконувати те чи інше завдання і вони мають його повторювати, щоб пройти випробування. Так діти можуть потрапити на наступний рівень гри. Всього у “Загубленому острові” було 10 завдань. У фіналі учні знаходять скарби на цьому острові. Також руханка наповнена віршами та візуальним контентом, щоб було цікаво її проходити.
Діти такий формат занять оцінили, особливо молодша школа. Окрім користі, це ще і весело! Часто пишуть та питають, коли знову буде “Загублений острів”, а це найголовніше — мати позитивний зворотний зв’язок.

Ілля Донченко розробив уже близько 20 руханок до різних видів спорту

– Чи є якісь руханки подібного плану для старших дітей?

– Ще одна руханка-квест — “Космічна подорож”. Це вже для дітей середньої та старшої школи. Тут також діти повинні виконувати завдання, а між завданнями вони дізнаються цікаві факти про космос. Під час гри учні уявляють себе космонавтами, а для цього треба багато тренуватися та розвивати свою фізичну підготовку. Квест наповнений цікавими фактами та картинками, це розвиває дітей та збагачує сам квест, робить його більш емоційним.
Щоб цю ідею урізноманітнити, створили інтерактивний мультимедійний сайт “Фізкультура з Донченко”. Ми вже розробили близько 20 різноманітних руханок до різних видів спорту.

– Саме цю ідею ви презентували на конкурсі “Учитель року-2023”. Розкажіть, як готувалися до конкурсу?

– Підготовка до конкурсу біла дуже кропіткою. Спочатку треба було записати відеорезюме про себе та свою педагогічну ідею. Перший етап конкурсу — це участь в обласному відборі, де було п’ять випробувань. І я як переможець обласного етапу потрапив у другий всеукраїнський етап, де було 25 учасників з усіх областей України та окремо від Києва.
Вже на першому всеукраїнському етапі було три випробування. Перше — тестування, а саме перевірка на знання з теорії й методики нашого предмета, а також основ педагогіки та психології. Друге – методичний практикум, треба було розробити програму для учнів середньої ланки.
Третє випробування — практична робота, треба було організувати виконання учнями комплексу вправ з розвитку фізичних якостей і здібностей.
За результатами цих трьох випробувань визначилися 12 фіналістів, до числа яких увійшов і я.
У фіналі було ще два випробування. Під час першого треба було провести майстер-клас для студентів українських вишів і останнє випробування – провести урок в онлайні для учнів однієї з київських шкіл.

“Вигравши конкурс, ми показали, що фізкультура може бути цікавою”

– Яке випробування для вас було найскладнішим?

– Останнє випробування — це урок з дітьми для мене був не таким складним, бо на підготовку до нього давалася не менше 20 годин. А ось інші конкурси — це було непросто, бо на підготовку давалося по півтори-дві години. Тому треба було робити дуже багато завдань швидко без будь-якої бази під рукою, все, на що ми могли спиратися, це наші знання та ідеї в голові. Теми були різні й випадали за жеребкуванням, тому підготовитися було неможливо.

– Як ви оцінювали свій рівень чи очікували на перемогу?

– Після того, як ми пройшли останнє випробування, ввечері нас зібрали разом для оголошення результатів. Почали оголошувати з останніх місць і коли дійшли до трійки фіналістів, я почув, що третє місце не моє, ще подумав, ну добре, тоді хоч друге буде за мною. А потім і друге було не моє (посміхається. – Авт.).
Коли почув, що я став переможцем конкурсу, то це було трошки неочікувано, бо були дуже серйозні випробування та велика конкуренція. Всі учасники були фахові, титуловані майстри своєї справи. Так, за результатами конкурсів я йшов добре, але останні випробування могли все змінити. Я дуже пишаюся таким досягненням, ми зробили велику роботу та Запоріжжя було достойно представлено на такому конкурсі. Ми показали, що фізкультура може бути цікавою. Але головний результат — це щире зацікавлення учнів.

“Намагаюся бути з учнями на рівних”

– У чому ваш секрет роботи з дітьми?

– Сьогодні сучасний учитель має використовувати гнучкий підхід до дітей, відходити від авторитарного підходу, який був раніше, коли дітей примушували щось робити, коли вчитель був головний, його всі боялись і тому слухали. Любові від дітей це не додавало. Сьогодні абсолютно інші діти та інші підходи мають бути. Я намагаюся створити більш партнерські відносини з дітьми, намагаюся бути на рівних з ними. Я враховую потреби кожного, ми пристосовуємося один до одного. На уроках намагаюся розвивати у дітях такі важливі якості, як толерантність один до одного, рішучість, наполегливість. Кожен учень повинен відчувати, що його цінують і поважають. І в жодному разі не ображають. Коли діти відчувають таке ставлення до себе, то їм це подобається, їм комфортно і вони хочуть займатися фізкультурою. Це означає, що буде результат.
Основне наше завдання, щоб учні після того, як закінчать школу, любили спорт і фізкультуру, щоб вони самостійно займалися, розуміли для чого це потрібно. Вважаю, що тільки у такому випадку вони будуть розвиватися й у нас буде зростати здорове покоління.

– Як відбувався освітній процес у прифронтовому Запоріжжі в цьому році чи відчували напруження дітей?

– У цьому році частина дітей, які виїхали, продовжували навчатися дистанційно, хтось навіть одразу у двох школах, бо багато дітей зараз перебувають за кордоном. Ці діти здебільшого виконували завдання самостійно. Щодо уроків з учнями, які підключалися до онлайн-занять, то вони відбувалися у майже звичайному онлайн режимі. Навчальний процес рухався навіть у таких складних умовах. Якщо був сигнал “Тривога”, то урок призупинявся, а потім ми знову могли підключатися. Якщо “Тривога” була довга, ми надавали завдання для самостійного опрацювання.
І тут варто відзначити й вчителів, і дітей, бо всупереч складному емоційному стану, коли летять ракети у твоє місто і постійно звучать тривоги, ми вчилися. Не хочеться такого говорити, але на жаль, до цього ми були змушені звикнути. Вірю, що все ж таки це не буде нашим постійним життям і діти зможуть навчатися у нормальних умовах, без емоційного напруження.

– Зараз напевне перше, що хочете зробити — це відпочити після підготовки до конкурсу та навчального року. А плануєте і надалі розвивати канал “Фізкультура з Донченко”?

– Так, найперше дійсно хочеться відпочити, бо багато сил і енергії пішло на цей конкурс. Десь пів року ми точно у цьому варилися і зараз можна перепочити та відновити сили. Але конкурс — це просто конкурс. Ми показали наші досягнення та готові ними ділитися. Нас уже запросили підготувати різноманітні майстер-класи до всеукраїнських стартапів, де можна буде передавати й розвивати цей досвід. Також планую наповнювати наш канал і у майбутньому, щоб це допомогло навчальному процесу і було цікавим для дітей. У наступному році обов’язково разом з дітьми щось вигадаємо.

Заголовне фото: screenshots з Youtube каналу “Фізкультура з Донченко”.

Читайте також: Мова має значення: драматургиня з Запоріжжя переклала для українського глядача оскароносний фільм.