Трансплантація кісткового мозку часто є єдиним шансом вижити для онкохворих. Близько 75% пацієнтів не мають родинного донора, тому потребують рятівних клітин від людей зі схожим генотипом. Як стати донором кісткового мозку та як відбувається процедура? Відповіді – в інтерв’ю з сумчанкою Наталією Гончаровою. Вона вже потрапила до Українського реєстру донорів кісткового мозку та руйнує міфи щодо «небезпеки» донорства.

Здає компоненти крові понад 5 років поспіль

– Знаю, що ти з 2016 року є донором компонентів крові. Чому цим займаєшся?

– Коли я працювала на одному з регіональних телеканалів, колега запропонувала. Скажімо так, подала ініціативу до Дня захисника України влаштувати журналістську акцію. Хотілося наших захисників до свята привітати по-особливому. У неї виникла ідея здати кров для наших хлопців. Так ми вперше здали кров. Щоправда, здаю плазму. У мене група перша мінус, і часто саме з цим негативним резусом потрібна кров.

– Чи стала частіше відвідувати Центр служби крові з 24 лютого?

– У нинішніх умовах є не тільки ті, хто завжди потребує переливання крові, наприклад, пологові будинки, онкохворі, ті, хто постраждав у ДТП. Це було, є і буде. Зараз до цього додалися ще ті, хто страждає від обстрілів, і мирне населення, і військові. Навантаження на донорські центри велике. Так, у них є резерви, але резерви мають властивість вичерпуватися. Постійне поповнення потрібне.

Вважаю за свій обов’язок не тільки здавати компоненти крові, але і говорити про це, популяризувати донорство, щоб люди долучались до цього руху!

Із початком повномасштабного вторгнення я активізувала роботу в цьому напрямку, проте не саме з 24 лютого. Усі ми дали собі трішки часу, аби звикнути до нових реалій. Зараз також пропоную колегам долучитися до донорства.  Компанія також підтримує, нас підвозять на донацію, забирають. І гарантії донорам є: ти звільняєшся від роботи в той день, коли здаєш, і ще є додатковий день відпочинку. Ясно, що ми здаємо безоплатно. Зараз намагаємося робити це двічі на місяць.

Вирішила стати донором кісткового мозку

– Як виникла ідея стати донором кісткового мозку?

– У травні розмовляла з сестрою телефоном. І от вона розповідає, що поцікавилася темою донорства кісткового мозку, почитала, зрозуміла, що немає нічого складного, і подала заявку. Я здивувалась, адже вона не є донором крові або плазми. І я також вирішила приєднатися.

Якщо я є донором плазми, то можу стати і донором кісткового мозку.

– Скільки тривала процедура приєднання до Українського реєстру донорів кісткового мозку?

– Процедура, щоб потрапити до реєстру, недовга. Подала заявку – 10 хвилин треба витратити, дані свої внести, контакти. Якщо були якість хвороби, є опитувальник коротенький. Ще запитують, чи ти є донором плазми, колись здавав чи ні. Заявку заповнила – через кілька днів новою поштою відправляють конверт, потім робиш забір зразків (мазки з внутрішньої поверхні щоки). Місяць-два триває перевірка в лабораторії. І все, отримуєш повідомлення: «Вітаємо в реєстрі потенційних донорів». А от ймовірність уже співпадіння з кимось… Мають бути схожі генотипи. Дані з лабораторії вносяться в реєстр і, коли комусь потрібна трансплантація, порівнюють у цьому реєстрі.

– Скільки коштує реєстрація донора?

– Реєстрація донорів віком від 18 до 35 років безкоштовна, чим молодший донор, тим краще. Всі решта – реєстрація коштує 35 євро. А людей віком від 18 до 35 реєструють за рахунок благодійних внесків. Це кошти, які витрачаються на перевірку зразків у лабораторії.

У всьому світі донорство кісткового мозку анонімне, безоплатне і добровільне.

– Кому може знадобитись трансплантація?

– Тим, хто хворіє на рак крові. У чому причина: кістковий мозок продукує кров’яні тільця, які забезпечують нормальне кровотворення. Коли хвороба вражає кістковий мозок, він або взагалі не виробляє цих здорових клітин, або виробляє нездорові. У такому випадку людину може врятувати трансплантація. Тобто підселення здорових клітин.

Усі бояться, що трансплантація кісткового мозку – це з кісток щось виривають. Насправді це звичайний забір крові.

Перед цим донору вводять препарати, які пришвидшують вироблення стовбурових клітин, їх стає більше, і людина може поділитися. Приблизно п’ять днів препарат уводять, потім здійснюють забір крові. Це невеликий об’єм. За кілька тижнів донор повністю відновлюється. Можуть бути побічні ефекти, наприклад, біль у м’язах. І нічого страшного.

– Чому вирішила стати донором кісткового мозку?

– Коли здаю плазму, у мене тоді день наче такий світлий. Я не бачу ту людину, якій я допомагаю, але у мене таке відчуття ніби з кимось енергією ділюся. Сподіваюся, що справді комусь допомагаю. Розумію, наскільки складна хвороба, рак крові, і людина, яка хоче жити хапається за кожну соломинку. Якщо ти станеш для неї світлом у кінці тунелю, це ж класно! Ніякі гроші цього відчуття не замінять.

Треба триматися разом. Чужої біди немає. І не дай Бог нікому з нас стикатися з такими хворобами.

Процедура трансплантації кісткового мозку

Кістковий мозок – це м’яка тканина, яка знаходиться всередині кісток і виробляє кровотворні стовбурові клітини. Пересадка кісткового мозку – це трансплантація стовбурових клітин. Вони мають унікальну властивість – відновлювати нормальне кровотворення у хворих. Для деяких пацієнтів можлива аутологічна трансплантація, тобто пересадка стовбурових клітин, зібраних із власного кровотоку. Іншим необхідна алогенна трансплантація — донація клітин від кровного родича або від неродинного донора.

«Близько  75% пацієнтів не мають донора в сім’ї, і його шукають у спеціальних реєстрах добровольців. І первинно їх шукають у національному реєстрі, оскільки, наприклад, українці більш схожі між собою генетично ніж з кимось, хто проживає в латинській Америці. Наприклад, для 30-40 відсотків українських пацієнтів, ми не можемо знайти донорів у світовій базі Тому чим більше буде наповнений реєстр, тим більша ймовірність пацієнту отримати рятівний шанс завдяки національному донору. Зараз 7 тисяч 664 українці зареєстровані потенційними донорами у нашому реєстрі UBMDR, і ця цифра росте навіть у часи війни».

Роман Куць, керівник Українського реєстру донорів кісткового мозку

Мета Українського реєстру – зібрати 1 мільйон потенційних донорів кісткового мозку до 2032 року. Переконують,  донорство кісткового мозку є безпечним та відновлювальним. Щороку у світі відбувається близько 20 тисяч трансплантацій від неродинного донора. Роблять це двома способами:

«Перший і той, який найчастіше використовується (80% випадків) спосіб донації  – це забір стовбурових клітин із циркулюючої крові. Сама процедура забору клітин триває 3-5 годин та нагадує здачу тромбоцитів. Можливі побічні ефекти: біль у кістках, іноді головний біль, стомлюваність, проте вони скоро проходять, за 1-2 дні. Другий спосіб (20% випадків) передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням у лікарні. Також можливі побічні ефекти: втомлюваність, незначний біль, синці у місці забору, які скоро проходять».

Роман Куць, керівник Українського реєстру донорів кісткового мозку

Сумчанка Наталія Гончарова готова до трансплантації кісткового мозку обома способами, залежно від рекомендацій медиків.

«Я була б дуже рада, якби було таке співпадіння. Це малоймовірно, але  мені здається можливо».

Читайте також, “Обережно ЗАЕС: історія розстріляного атомника“.