Купують обігрівачі, утеплюють оселю та запасаються дровами і пелетами. Українці почали готуватися до опалювального сезону ще влітку. Хтось шукає кілька варіантів опалення для альтернативи, хтось розглядає економічні та автономні варіанти теплопостачання. Більшість з тих, хто вирішив опалювати твердим паливом, запаслися ним заздалегідь, однак купувати продовжують досі. У скільки обійдуться зараз дрова і пелети та чи вдається заощадити кошти опалюючи деревиною – читайте далі.
Тетяна Марченко з чоловіком мешкає в квартирі у центральній частині Чернівців. Будинок, у якому проживають, газифікований, однак сім’я вже 4 роки повністю відмовилася від газопостачання. В помешканні використовують електричні прилади, а в зимовий період обігрівають пелетами.
“Ми знаємо що сьогодні люди намагаються обрати для себе недорогий, надійний і ефективний метод опалення. Електрика – це дорого, досвіду з газовим опаленням у нас в цій квартирі не було, ми відмовились від газу і відрізали трубу коли це ще не було модно, просто з особистих причин. Тому наразі ми зупинись на використанні твердопаливного каміну в якості основного опалювального пристрою”.
Для обігріву таким каміном необхідні пелети. Їх щороку Тетяна з чоловіком купують на весь опалювальний сезон. У залежності від температури на вулиці, для опалення квартири з площею не більше 50 квадратів вистачає приблизно однієї тонни паливних гранул, розповідає Тетяна. Додає, що при цьому в квартирі температура повітря буде орієнтовно 26 градусів.
“Тепловіддача шалена. Ти вмикаєш і через пів години тепло не лише в кімнаті, де він установлений, але й у всій квартирі: на кухні, у ванній та в іншій кімнаті, якщо відчинені двері. Коли на вулиці 0 градусів, достатньо дві години протопити і весь день тепло. Можна ще на ніч годину протопити. Але якщо на вулиці -10, -15 градусів, то мусиш тричі на день умикати. Дві години вранці, в обід і ввечері ще топиш”.
Окрім того такий спосіб обігріву є достатньо екологічним. Пелети складаються з органіки і використовуються практично без залишку. Однією з найбільших переваг за словами Тетяни, є економія, адже це значно дешевше в порівнянні з експлуатацією газових котлів чи електричних приладів.
“Це основна перевага, бо ти закупив тонну пелет, поставив на зиму в підвалі і не переймаєшся через великі суми за газ чи електрику, які можуть бути в платіжках. Окрім того, це гарно. Затишна атмосфера в квартирі, горить вогонь. Це перевага”.
Зберігати паливні гранули потрібно в сухому місці, для цього необхідне чимале приміщення, що для будинків квартирного типу може бути проблемою. Серед недоліків такого методу обігріву є достатньо дороговартісне опалювальне обладнання, та сервісне обслуговування котлів. Також повністю автономним такий спосіб опалення назвати не можна.
Ціна пелет зросла вдвічі
“Камін працює від пелет. Проте потрібна електрика щоб його ввімкнути. Є пульт, є електричне табло. Ти виставляєш температуру і ним керуєш. Він бере не більше ніж економна лампочка, проте він потребує електрики, щоб його ввімкнути. Обслуговування, також недолік, при експлуатації потрібно чистити камеру згоряння, це потрібно робити часто. Перед початком опалювального сезону перевіряти димохід: чи не засмічений і чи достатня тяга. Деякі дії щодо цього повинні здійснюватися кваліфікованими працівниками, яких в Чернівцях не багато”.
Середня вартість паливних гранул у цьому сезоні складає 13 тисяч гривень. Це ціна за 1 тонну. Вартість у порівнянні з минулом роком зросла вдвічі.
“Минулого року ми брали за 6 тисяч. Цього року на початку серпня було 11 тисяч. Ми купували в середині серпня було вже 13 і нам говорили, що вони ще будуть дорожчати. Ми купили по пів тони в двох виробників. Цього повинно вистачити. Ми змогли купити лише тому, що постійні клієнти”.
“Якщо потрібно буде зимою ще докупити, то нам нічим не допоможуть”
Значний попит на пелетні гранули з боку соціальних об’єктів та підприємств, яким необхідна велика кількість палет, створює значну чергу за продукцією. Також виробники неохоче реалізують пелети приватним господарствам, адже йдеться про малі обсяги.
“Ми з чоловіком купували палети в серпні і черга була дуже велика. Нам порадили наступного разу закуповувати ближче до березня. Нам так і говорили, якщо потрібно буде зимою ще докупити, то нам нічим не допоможуть, вони всі заброньовані до березня і раніше їх не буде”.
“Це вигідно, екологічно і ми не залежні від постачань газу”
Офіс організації “Справа Кольпінга” у Чернівцях розміщений у центрі міста. Для опалення своїх приміщень у зимовий період організація також використовує пелети. Від газу повністю відмовилися ще в 2016 році, тоді ж встановили твердопаливний котел, розповідає виконавчий директор організації “Справа Кольпінга в Україні” Василь Савка.
“В нас досить потужний котел, його не можна вимикати, він працює постійно і процес горіння повинен відбуватися постійно. В нас не тепло, а спекотно. Це було вигідно, з іншого боку – це екологічніше і ми незалежні від постачань газу. Також це була можливість уникнути двотижневих митарств у “Чернівцігаз”. Для юридичних осіб кожної весни ставили пломбу, “відрізали” газ і кожної осені з оплатами його потрібно було підключати”.
Котел має ємність на майже 400 кілограмів, для цього засипати пелети потрібно 1 раз у три дні. На опалювальний період для офісу в 600 квадратних метрів організація закуповує до 20 тонн пелетних гранул.
“Закупівля і зберігання пелет це одне з найнеприємнішого в альтернативному джерелі обігріву. Тому що, це вимагає великого приміщення для такого офісу, щоб зберігати пелети. Також про ціни, з яких ми розпочинали, можна лише мріяти. Ми розпочинали з 2,5 тисяч за тонну, остання закупівля – 10 тисяч за тонну. В цьому сезоні ймовірно ціна буде більша, але враховуючи всі недоліки – це вигідніше”.
Виріс попит і на дрова
Споживачі, які мають твердопаливні котли чи опалюють помешкання пічкою, ще влітку почали заготовляти дрова. Попит на тверде паливо, який зріс на початку літа, триває і досі. Про це розповідає начальниця виробничого відділу Чернівецького лісгоспу Мар’яна Нагірняк. На сьогодні лише в Чернівецькому лісгоспі дрова купили 4 тисячі людей. Реалізовано майже 50 тисяч кубометрів деревини.
“Аналіз ми не проводили, але попит на дрова суттєво збільшився. Ажіотаж почався в середині літа і триває досі. 6200 кубометрів дров отримують заклади соціальної сфери: дитячі садочки, школи, амбулаторії, ФАПи і інше і 41,5 тисячу отримало населення. Це зі всіх 20 лісництв лісгоспу. Якщо взяти по лісництвах, то найбільше реалізовано в Чорнівському, Кузьмінському, Кучурівському та Садгірському лісництвах”.
Ціну на дрова для населення встановлює кожен лісгосп. Її формують у залежності від відстані вивозу деревини. В цьому році, за словами Мар’яни Нагірняк, вартість для населення зросла на 30 гривень за куб. Зараз купити дрова в Чернівецькому лісгоспі можна від 924 до 1044 гривень за один кубічний метр.
“Ми спростили людям процес виписки дров: якщо раніше потрібно було їхати в контору лісгоспу, то зараз люди можуть виписати в будь-якому найближчому лісництві. Можуть оплати в лісництві чи за реквізитами в банку. Тобто, все для зручності людини”.
Для того щоб купити дрова, потрібно звернутися до лісгоспу, написати заяву, вказати кількість та склад отримання. Оплатити можна за реквізитами в банку. На сьогодні більшу частину деревини вже реалізували. Лише в Чернівецькому лісгоспі це орієнтовно 70 відсотків.
“Підготуватися до цього ажіотажу ми не могли ніяк, тому що той об’єм, який ми можемо реалізувати, залежить від того, що ми можемо зрубати, а це залежить від розрахункової лісосіки і доведених планів. Тобто ми можемо зрубати те, що нам дозволено. На сьогодні ми ще маємо достатньо дров, якщо у відсотковому співвідношенні, то близько 70% ми зрубали ще 30% є”.
Придбати дрова можна в будь-якому з шести лісгоспів Чернівецької області.
Читайте також про підготовку до опалювального сезону у Хмельницькому.