Жовтоводенський “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі СхідГЗК) переживає не найкращі часи. Війна додала проблем і так проблемному підприємству, що перебуває “у штопорі” вже не перший рік. І це при тому, що комбінат –  єдиний виробник і постачальник природного урану в Україні.

Що відбувається

На початку поточного року здавалось що уранодобувна галузь має непогані шанси. Відбулась координаційна нарада за участі керівників ДП НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Сергія Шовгеля. Обговорювали як фінансові питання, так і перспективи підприємства. Зокрема було домовлено, що “СхідГЗК” має розробити залишки запасів природного урану на Смолінській та Інгульській шахтах і зняти їх з експлуатації. Починати планували в 2023 та 2027 роках відповідно. 

Крім того, в планах підприємства була активна розобка Новокостянтинівського родовища. А це, як не як, найбільший запас урану в Європі. Серед основних завдань визначених на тій нараді на найближчі роки – будівництво нових стволів, транспортно-складського комплексу, енергооб’єктів, залізниці тощо. Також до стратегічних цілей записали інтеграцію виробленого в Україні діоксиду цирконію у виробництво цирконієвих сплавів і цирконієвого прокату іноземних виробників ядерного палива. Їх потім планували використовувати в тому числі на українських АЕС. Однак, війна обрізала фінансування галузі та й чимало спеціалістів було мобілізовано до лав ЗСУ. Збиткові шахти стали ще збитковішими, а більш-менш активні “складові” комбінату застигли.

Після повномасштабного вторгнення Міністерство енергетики розробило проєкт розпорядження Кабміну «Про передачу об’єктів державної власності з видобування та переробки уранової руди». Планувалось, що основні активи “СхідГЗК” – Новокостянтинівська шахта, гідрометалургійний завод та виробництво сірчаної кислоти, перейде під управління НАЕК «Енергоатом». А весь інший збитковий “баласт”, на якому й досі працюють тисячі українців, лишать комбінату. 

Документ викликав чимало дискусій та критики зі сторони профспілки та керівництва “СхідГЗК” і, як не дивно, “Енергоатома”. Останні звертали увагу на відсутність погодження такого вибіркового злиття від ЄБРР та “Євроатома”, які свого часу кредитували підприємство та мають право на контроль над його діяльністю. Мінекономіки, яке здавалося виступало проти, у підсумку підтримало його, хоча й і з певними зауваженнями. 

Судові справи

А тим часом, поки “СхідГЗК” усе ближче й ближче до свого розділення та фактичного краху, з підприємством продовжують судитись рядові фірми. І не просто судитись, а вигравати справи, зобов’язуючи напівживого промислового гіганта розплачуватись за взяті на себе зобов’язання. Лише у серпні таких судових рішень ми нарахували з півдесятка. 

Так запорізьке ТОВ “Югсталь” протягом 2021 року поставив комбінату товарів на понад 43 тисячі гривень. Однак “СхідГЗК” за накладними розрахувався не повністю, допустивши заборгованість у розмірі 23,8 тисяч гривень. Власне цю суму Господарський суд Дніпропетровської області і присудив виплатити фірмі-постачальнику. 

Схожий позов, однак вже на суттєвішу суму – 556 тисячі гривень, до підприємства подало столичне ТОВ “Реймс Транспорт”. Як установив все той же господарський суд, 10-го лютого 2020 року між сторонами було підписано договір поставки обладнання: бурові штанги, хвостовики перфоратора, з`єднувальні муфти та бурові коронки. Виконуючи багатомільйонне замовлення фірма поставила комбінату частину замовленого, однак гроші так і не побачила. Враховуючи це кияни вирішили отримати передбачені законом кошти через суд. Що власне і зробили, адже 23 серпня поточного року суд підтримав позовні вимоги ТОВ “Реймс Транспорт” та зобов’язав “СхідГЗК” виплатити на рахунки підприємства 436,64 тисячі грн основного боргу, 112,3 тисяч грн інфляційних втрат, 17,17 тисяч грн – 3% річних та 8,49 тисяч грн – витрат по сплаті судового збору.

Наразі єдиною власницею фірми є киянка Ірина Барабаш. Ще до середини 2019 року серед засновників також згадувалось чеське ТОВ “Арбес Лоджістік”, до якого Барабаш теж мала безпосереднє відношення. А от до них  “Реймс Транспорт”  належало панамському “Даллас енерджі” та Едгардо Медіні родом звідти ж.

Не розрахувалось “СхідГЗК” і з криворізьким ТОВ “Зеніт-Імпекс”, що мало поставити підприємству електророзподільні кабелі на суму 1,73 мільйона гривень. Однак уже за першу партію товару комбінат не розрахувався. Як наслідок – суд. І чергові санкції. Разом з інфляційними втратами і судовим збором “СхідГЗК” присудили сплатити підприємству 177,65 тисяч гривень.  

Власниками ТОВ “Зеніт-Імпекс” є дніпряни Іван Гузенко та Віктор Позднєєв, а також зареєстровані в Кривому Розі Сергій Шилко і Владислав Черепов.

Замість підсумків

Енергетична криза, що накриває світ, спричинила поступове подорожчання цін на уран. Однак єдине українське уранодобуване підприємство наразі знаходиться в надзвичайно скрутному та невизначеному становищі. Розділення підприємства може фактично залишити без роботи кілька тисяч працівників і зупинити й без того кульгаву роботу кількох збиткових шахт.

Про інноваційну для України екологічну ініціативу читайте в матеріалі “Громадська мережа станцій моніторингу якості повітря у Хмельницькому

Головне фото – https://www.kypur.net