Велика війна – час переосмислення й у шкільні освіті. Предмет “Захист України” стає одним з ключових у програмі, а підхід до його вивчення – практичнішим. Для учнів Хмельницької територіальної громади уроки тепер відбуватиметься із новим обладнанням та навчальними посібниками. Їх придбали за гроші міського бюджету. Для цього виділили понад 3 мільйони гривень. Що закупили та як це вплине на якість викладання?
Прощавай, старий автомате?
Пневматичні гвинтівки, військові прилади хімічної розвідки, дозиметри, протигази, бронежилети, шоломи, навчальні мапи. А ще – зразки протипіхотних і протитанкових мін, наступальних і оборонних гранат, саперні лопатки. Все це щойно придбане приладдя буде використовуватися в школах та закладах професійно-технічної освіти Хмельницької тергромади. Всього у переліку 80 найменувань. Гроші на придбання виділили з міського бюджету відповідно до запитів шкіл.
“Дерев’яні автомати та алюмінієві муляжі гранат мають назавжди зникнути із наших шкіл. Кожен український старшокласник має знати ази військової, інженерної, мінно-вибухової і медичної справи. Тільки так ми станемо нацією, яку не здолати ніколи.”, – про це написав Хмельницький міський голова Олександр Симчишин на своїй сторінці.
У переліку й дороговартісне обладнання. Це, до прикладу, інтерактивний лазерний стрілецький тренажер за 98 тисяч гривень. Його вже встановили в Палаці творчості дітей та юнацтва. Займатися на ньому зможуть учні 10-11-их класів шкіл та учні закладів профтехсовіти. На тренажері відпрацьовуватимуть різні вправи зі стрільби з пістолета та автомата перед польовими виходами.
Ще частина майна в дорозі.
“Це масогабаритний макет автомата Калашникова, ідентичний бойовій зброї. Його не вистачало у п’яти школах для якісного проведення уроків з розділу “вогнева підготовка”, вивчення будови автомату та виконання нормативу “неповне розбирання й складання автомата”, – каже головний спеціаліст відділу позашкільної освіти та виховної роботи Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Едуард Погоржельський.
До слова, згідно із Постановою Кабміну №1770, про озброєння, боєприпаси і військове майно для навчальних закладів мали би дбати органи постачання оперативних командувань через територіальні центри комплектування. Проте, з огляду на дуже посередню до сьогодні матеріальну базу шкіл, можна дійти висновку: щось пішло не так. З початком великої війни Центрам також, вірогідно, стало не до забезпечення шкіл.
“Цього обладнання й навчальних посібників було не достатньо. Тому міський голова й вирішив виділити кошти. Адже, зважаючи на воєнний стан, центри комплектування займаються іншими питаннями”, – каже Едуард Погоржельський.
Маневри “воєнруків”
Кожен навчальний заклад донині мав різне забезпечення для проведення уроків “Захист України”. Відповідно школи з кращою матеріальною базою потребували менших вливань. Одна з таких у Хмельницькому – навчально-виховний комплекс №10, для якого зараз виділили суму 38,5 тисяч гривень. На думку вчителя “Захисту України” Олександра Дьоміна, особливо часто оновлення потребують пневматичні гвинтівки, які швидко виходять з ладу. У школі вже придбали іспанську пневматичну зброю, але й досі зберігають приладдя старого зразка.
“Зараз є 6 гвинтівок ще радянського виробництва. Всі вони вже вийшли з ладу. А відремонтувати їх можна хіба самому. Гроші на це не виділяються. Ніяка майстерня не береться ремонтувати. І така ситуація фактично в кожного “воєнрука”, – каже Олександр Дьомін.
Навчально-виховний комплекс має свій навчальний тир, де відбуваються заняття зі стрільби, сидячи за столом з упором на лікті.
Проте далеко не всі заклади можуть похизуватися наявністю такого приміщення, тому вчителям доводиться підлаштовуватися під реалії.
“Умови виконання вправи – відстань до мішені 6 метрів. Тобто в будь-якому разі можна знайти для цього приміщення. Коли я працював в іншій школі, я все виставляв на вулиці. Було би бажання, а місце завжди можна знайти. Підходить для цього і підвальне приміщення, – вважає вчитель.
Викладач предмету “Захист України”, за словами Олександра Дьоміна, загалом може маневрувати в межах навчальної програми.
“У кожного вчителя є можливість щось прибрати, або навпаки додати на свій розсуд, в залежності від того, яка в нього матеріальна база, наскільки підготовлені учні. Якщо вони добре підготовлені в стрільбі, значить вогневу підготовку можна скоротити, натомість збільшити тактику”.
Орієнтуються при проведенні уроків і на погодні умови, адже деякі теми потребують неодмінного перебування на вулиці.
“На зимовий період планую заняття в класі або в тирі. А от гранатометання, пересування на полі бою, стройова підготовка – теми, для яких потрібна вулиця. Це відпрацьовуємо у вересні й жовтні та частину залишаємо на весну, коли погода сприятлива для занять на вулиці”, – пояснює Олександр Дьомін.
Раніше тренувалися на манекені “Тарасі”
Потребували школи й обладнання для вивчення домедичної допомоги. У навчально-виховному комплексі №10 під час таких уроків учні відвідували навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Тамтешні фахівці пояснювали, приміром, як реанімувати людину.
“У Центрі є манекен, якому навіть дали ім’я – Тарас. Діти все на ньому відпрацьовували. Поломані при штучному диханні ребра було видно на екрані. Зламав чотири ребра – вже межа”, – згадує Олександр Дьомін.
Тепер для вивчення домедичної підготовки. придбали шини, бандажі, турнікети, кровоспинні джгути, медичні аптечки, бинти.
А також- дороговартісне обладнання, якого в школах раніше взагалі не було.
“Це тренажери для серцево-легеневої реанімації і для встановлення назофаренгеального повітропроводу (м’яка гумова або пластикова трубка, яка забезпечує прохідність дихальних шляхів між носовими ходами і горлом – ред.), манекен для тампонування ран. Вони були закуплені на мікрорайони – по одному на 4 школи”, – зазначає Едуард Погоржельський.
“Те, що зараз придбали, дуже добре. Щоправда, в нашій школі такого тренажера не буде. Коли я прийшов викладати, у нас точно така ж картина була з макетом автомата. Його мали тільки в іншому закладі. Я туди приходив, брав його на тиждень або два. Але що таке один автомат, якщо при цьому в тебе 50 учнів. А кожен має навчитися хоча би розбирати й збирати”, – зауважує Олександр Дьомін.
“Захист України” для хлопців і для дівчат
Відповідно до навчального плану на вивчення дисципліни “Захист України” виділяють 1,5 години на тиждень. Це означає, що в один з тижнів таких занять два, в інший – одне. Програма передбачає вивчення предмета за двома тематичними планами: – №1 та №2.
“За тематичним планом №1 займаються юнаки, за тематичним планом №2 – дівчата. Дівчата можуть за бажанням вивчати предмет разом з юнаками. А юнаки з певними релігійними поглядами, станом здоров’я можуть вивчати предмет в групі дівчат”, – розповідає Едуард Погоржельський.
“Якщо дівчинка бажає вивчати захист України разом з хлопцями, батьки пишуть заяву, яку підписує директор. У мене зараз є три такі учениці в 10-му класі. Точно так же хлопчик, якщо він пацифіст, чи віра не дозволяє брати в руки зброю, за заявою займається медично-санітарною підготовкою за програмою для дівчат”, – каже Олександр Дьомін.
Впродовж навчального року 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів).
“Збори в нас тривають і зараз. Попри погоду, старшокласники вчаться стріляти з основних видів зброї в умовах полігону. Вже понад 1150 учнів пройшли такі збори. На черзі ще 400”, – зазначив Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
До вчителів предмету “Захисту України” передбачені особливі вимоги. Згідно з вже згаданою Постановою, це мають бути чоловіки, які пройшли строкову військову службу або військову службу за контрактом і відповідають вимогам підготовки офіцерів запасу. В реальності ж цю дисципліну викладають фахівці з дуже різною підготовкою.
“Найкраще, коли вчитель Захисту України офіцер запасу, який має, якщо й не бойовий, то принаймні військовий досвід. Тоді він на своєму місці, й уроки відбуваються на високому рівні. Так, можливо, є школи, де вчитель звільняється, приходить нова людина. Або приходить викладач, не офіцер запасу, а просто з вищою освітою, який свого часу проходив службу в Збройних Силах. Відповідно поки набереться досвіду, може бути рівень викладання нижчий, ніж у вчителів з більшим досвідом чи військовим стажем”, – визнає Едуард Погоржельський.
Для учителів “Захисту України” на початку кожного навчального року і під час зимових канікул проводять триденні навчання. Цьогоріч вони відбулися на базі нещодавно створеної комунальної установи “Навчально-тренувальний центр” Хмельницької міської ради. Там учителі стріляли з автомата Калашникова, навчалися наданню домедичної допомоги, отримали знання з тактичної медицини й психологічної підготовки.
Головне фото – зі сторінки Олександра Симчишина.
Про укриття в закладах освіти читайте в матеріалі “Опалення шкільних бомбосховищ: як вирішують проблему на Буковині”.