Уявіть ситуацію: вам постійно телефонує якийсь незнайомець і, припустимо, наполегливо пропонує якісь свої послуги. Ви відмовляєтеся, він продовжує дзвонити, ви кричете і сваритеся, він не реагує і стабільно продовжує набирати. Далі ви блокуєте його номер у своєму телефоні і… і він продовжує телефонувати. Як? Це ж неможливо, блокування ж завжди спрацьовувало, правда?
Схожа ситуація нині відбувається з державними закупівлями. З березня по травень 2023 року десяток фірм з так званого “чорного списку” АМКУ виграли тендерів на понад 25 мільйонів гривень. Це фірми, що свого часу “засвітились” на змовах під час проведення закупівель і були оштрафовані Антимонопольним комітетом. Але, попри наявність законодавчих обмежень, які зобов’язують замовників відхиляти пропозиції таких підприємств, підряди продовжують іти до “змовників”.
Чому ж так стається та як недоброчесні бізнесмени навчилися обходити заборону?
Як працює блокування
Почнемо з основ. Потрапити до “чорного списку” можна єдиним шляхом – учинити дії, що спотворюють результати конкурентних торгів та попастись на цьому. “Спотворити” їх можна дуже по-різному. Так, наприклад, часто зустрічається ситуація, коли у нібито конкурентів на тендерах знаходиться спільний персонал та техніка або й взагалі один офіс на двох. Пояснення дуже просте – бізнес хоче гарантовано отримати підряд, а тому “плодить” клони, які на тендерах імітують конкуренцію і, врешті, хтось з них таки перемагає. Для держави це завжди “мінус”, адже споріднені контори практично не знижують ціну. Створюють імітацію торгів, тож буває, що навіть на великих замовленнях різниця у ціні може сягати однієї (так, однієї) гривні. А якщо розрив і виявиться суттєвим ніщо не заважає відмовитись від перемоги на користь партнера чи не завантажити до тендерної документації необхідних документів.
Адвокат у сфері публічних закупівель Тетяна Руденко наголошує – антиконкурентні узгоджені дії є одним із найтяжчих порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
“Погоджена поведінка учасників унеможливлює змагання, знищує конкуренцію. А замовник втрачає можливість придбати потрібний йому товар (роботу чи послугу) за найбільш вигідною ціною. Про недопущення перевитрат коштів під час війни, які у разі економії могли б бути спрямовані на задоволення інших першочергових потреб – і так зрозуміло”, – розповідає пані Руденко додаючи – враховуючи суть порушення, передбачена законом відповідальність є цілком виправданою та обґрунтованою.
Наразі санкційний важіль знаходиться в руках АМКУ, яке й може покарати порушників – накласти штраф – до 10 % доходу (виручки) за останній звітний рік, який має бути сплачений протягом 2 місяців з дня отримання рішення, та вписати дані про це до того самого “чорного списку”. По факту – до зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які самі по собі не є реєстром, однак можуть бути використані для перевірки наданої учасником інформації.
А перевіряти є що, адже відсутність притягнення до відповідальності “за змову” учасники торгів підтверджують самостійно складеною довідкою. У серпні 2020-го відомості про таких субʼєктів були інтегровані до базового функціоналу системи “Prozorro”. Простіше кажучи, порушники “підсвічувались” спеціальною позначкою. І якщо постачальник був помічений у “чорному списку” протягом трьох останніх років, то замовник був змушений відхилити його пропозицію. Наголошую, що це стосувалось саме конкурентних торгів.
Однак після початку повномасштабної війни та численних змін і доповнень закупівельного законодавства, ця функція (сподіваємося, що тимчасово) не працює. А раз не працює, значить можна спробувати обійти заборону. Власне, цим тепер і користуються обидві сторони закупівельного процесу.
Експерт з питань публічних закупівель, виконавчий директор ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” Юрій Кузько наголошує, що така практика не лише надзвичайно шкідлива, а й банально незаконна. Причому закон порушують тут усі.
“Це водночас і порушення зі сторони учасника процедури закупівлі, адже учасник надав неправдиву інформацію у своїй тендерній пропозиції. Однак, у першу чергу, визнання такого учасника переможцем процедури закупівлі – це грубе порушення законодавства зі сторони замовника, адже перевірка учасників на відповідність вимогам, зазначених у пункті 47 Особливостей (постанова КМУ №1178) – це відповідальність замовників”, – резюмує експерт.
Адвокат Тетяна Руденко додає – замовника, який проігнорував обов’язок відхилити пропозицію такого учасника, очікує покарання відповідно до статті 164-14 КУпАП, штраф у розмірі 25,5 – 51 тис грн. Здавалось би серйозна мотивація якісно перевірити учасників. Та як показує практика – далеко не завжди.
Хто і як порушує
А от і практичні кейси. Найбільше з весняного списку фірм-змовників встигло заробити ТОВ “Укртехремонт”, створене ще у 2016 році у Броварах, що під Києвом. На початку квітня фірму було оштрафовано на 68 тисяч гривень. Фірма зі спаринг-партнером – ТОВ “Рембудтехнологія”, розпиляли замовлення Хмельницької атомної електростанції на ремонт частини реакторного відділення одного з енергоблоків вартістю у понад мільйон гривень. Змовників викрили та довели факт узгодженості дій. Як наслідок – кожному по штрафу та трирічний бан на перемогу у відкритих торгах.
Однак, “Укртехремонт” вирішило не надто перейматись заборонами та продовжило ходити на торги. Як наслідок – ще 5 контрактів отриманих на відкритих торгах з особливостями.
Два найбільші контракти, що були підписані з тією ж Хмельницькою атомною електростанцією на суму 54,73 млн грн, фірма так і не виконала, оскільки їх розірвали фактично одразу після підписання. А от ще за 3-ма замовленнями на 11,88 мільйонів підприємство продовжує працювати. Найдорожчий договір, вартістю 9,04 млн грн “Укртехремонт” підписав з одним зі структурних підрозділів “Енергоатому”. За ці гроші підприємство має до кінця поточного року відремонтувати покрівлю складу енергоатомівського “Складського господарства”.
Власником та керівником ТОВ “Укртехремонт” вказаний киянин Вадим Ілюшин, якому також належить створене на початку року ТОВ “Укрпромтехремонт”. З моменту створення в 2016-му році “Укртехремонт” встигло підписати через Prozorro вже 109 договорів на суму в 265,54 мільйонів гривень. Переважна більшість з цих договорів була підписана саме зі структурами “Енергоатома”.
Ще одним підрядником з “чорного списку”, який “навчився” обходити блокування, виявився дрогобицький ФОП Пилипів Роман Ігорович. Підприємець з колегою-ФОПом Медведем Петром Йосиповичем “зіграли у піддавки” на торгах Військової частини Т0410 Державної спеціальної служби транспорту. Отримали за це наприкінці березня заслужений штраф від АМКУ і квиток до “чорного списку”. Та не минуло і двох місяців, як підприємець Пилипів пішов на тендер до КП “Служба муніципального управління” Дрогобицької міської ради.
Надавши неправдиві відомості у довідці про наявність підстав для відхилення його пропозицій, Пилипів отримав підряд на поставку комунальникам щебеню та піщано-гравійної суміші на 3,67 мільйони гривень.
Виявилося, що Роман Пилипів – підприємець з досвідом. Зареєструвався як ФОП він ще в 2009-му та на цей момент устиг на Prozorro виграти торгів на 30,9 мільйонів. Активно чоловік працює й поза бюджетними закупівлями, має магазин “Будівельні матеріали у Пилипіва”.
Перебування у “чорному списику” не завадило навесні попрацювати й харківському ТОВ “Артсіті”, що належить громадянину Вірменії Олександру Лалаяну. Вірменином відомий у Харкові підприємець став у держреєстрі нещодавно, бо до лютого 2023 року Лалаян був вказаний як громадянин росії з пропискою у Бєлгородській області. Власне, масову зміну прописок і громадянства росіян та білорусів ми спостерігали в державних реєстрах протягом усього періоду з моменту початку повномасштабного вторгнення. Громадяни країн-агресорів таким чином намагаються рятувати свої українські бізнеси і уникнути накладення різноманітних мораторіїв та обмежень.
Сестра Лалаяна-Анна Горбова, яка наразі володіє частиною колишніх фірм брата – ТОВ “Автоарт ЛТД” і ТОВ “Автоарт”, також змінила громадянство з російського на вірменське, і зробила це в один день з братом. Цікаво, що жінка при цьому поки що так і не вийшла з переліку засновників російського ТОВ “СНА”.
Зауважимо що потрапляння ТОВ “Артсіті” до “чорного списку” супроводжувалось ще й чималим штрафом – 18,73 мільйонів гривень. Фірмі-змовнику з яким харків’яни розіграли ці торги – сумському ТОВ “Артмотор” пощастило трохи більше, “лише” 7,14 мільйонів штрафу. Розігрували, до слова, поставку автомобілів для Державної екологічної служби. Серйозне замовлення на 38 мільйонів гривень підприємства благополучно “злили” і, здавалось би, на найближчі три роки втратили можливість отримувати багатомільйонні підряди.
Тим не менш цей російсько-”змовницький” бекграунд ніяк не завадив саме “Артсіті” Олександра Лалаяна отримати 3,25 мільйони гривень на те, щоб поставити – і зараз увага – Управлінню СБУ у Дніпропетровській області 4 спецавтомобілі. Ще одну автівку, за 1,3 мільйона, в “Артсіті” силовики докупили дещо пізніше та без проведення будь-яких торгів.
Чи зміниться ситуація
Вирішити проблему “ігнорування” замовниками “чорного списку” АМКУ може повернення функції “підсвічення” фірм-змовників. За словами заступника генерального директора ДП “Прозорро” Наталії Шимко наразі ресурси держпідприємства спрямовані на впровадження процедур закупівель за правилами Світового банку. Аби ті гроші, які виділяються донорами на відновлення, також йшли через Prozorro, однак з часом руки дійдуть і до “чорного списку”.
«З початком повномасштабного вторгнення багато державних установ терміново змінювали свої підходи до відкритості/закритості інформації та змінювали технічні налаштування, кодування, посилання на своїх ресурсах. В такій ситуації зберегти попередні інтеграції електронної системи закупівель Prozorro з іншими державними системами та реєстрами було практично неможливо.
Зараз ми поступово відновлюємо старі інтеграції та впроваджуємо нові. У відкритих торгах з особливостями, визначеними постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, поки відсутня автоматична перевірка наявності даних про учасників у Зведених відомостях щодо спотворення результатів торгів. Водночас, замовники можуть перевірити таку інформацію на офіційному сайті Антимонопольного комітету України. Та впевнена, до автоматичної перевірки ми також повернемось», – зазначила Шимко.
Наразі ж замовникам варто більш уважно перевіряти документацію учасників, якщо вони не бажають отримати штраф та засвітитись в публікаціях ЗМІ. Адже перевірити потенційного “змовника” не так уже й важко.
Заголовне фото – з відкритих джерел.
Читайте також: Дніпропетровщина відновлює шкільні автопарки – закуповує нові автобуси