За офіційними даними Нацполіції, скарг на сімейне насилля у 2022 році стало менше. Принаймні, офіційно. Втім, як свідчать дослідження профільних організацій, проблема нікуди не зникла і зменшення таких випадків дійсно спостерігається хіба що на папері. Пояснення дуже просте – на тлі повномасштабної війни багато чого відійшло на другий план.
Зараз вже липень 2023-го, а відтак цікаво чи релевантною є статистика тому, що коїться «за зачиненими дверима» тепер, через вже 15 місяців великої війни? Якою є судова практика у справах, що стосуються домашнього насилля? І головне – як постраждалим допомагають компетентні організації?
Тенденції під час війни
За інформацією сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Кропивницького районного управління поліції, в обласному центрі минулого року кількість заяв на кривдників відповідає всеукраїнській тенденції. Якщо у першому півріччі 2021 року було 416 постраждалих, то за цей же період у 2022 році мобільні групи реагування відділу превенції зафіксували різкий спад – 182 випадки.
Інфографіка автора
У поліції кажуть, що в 2023 році статистика хоч і дещо зросла, але поки не йдеться про різке збільшення таких випадків. У першому півріччі цього року у Кропивницькому мобільні групи реагування поліції превенції виїздили на 702 звернення і результатами цих виїздів зафіксували 361 постраждалу особу. Серед них 266 жінок, 32 чоловіків та 63 дітей.
Інфографіка автора
В організаціях, які допомагають жінкам долати складні життєві ситуації на питання, як вони самі можуть пояснити таку статистику кажуть, що насправді випадків дуже багато, але не всі нині звертаються до поліції чи інших інстанцій. Водночас нині клієнтками закладу є не лише місцеві жительки, які й до війни потерпали від сімейного насилля, але додалися і внутрішньо переміщені особи та члени родин військовослужбовців.
«Наш заклад не спеціалізується на роботі саме з жертвами сімейного насилля, але дуже багато жінок, які до нас звертаються, говорять, що зіткнулися з цією проблемою», – розповідає Інна Жолобова, директорка Центру матері й дитини, де надають допомогу жінкам з дітьми, котрі опинилися в складних життєвих ситуаціях, – «У тих родинах внутрішніх переселенців, з якими ми мали справу, співмешканці жінок не працювали, хтось зловживав, не зміг реалізуватися після переїзду. Далі вони виміщали злобу на дружинах».
У правоохоронних органах окремо статистики по внутрішньо переміщеним особам не ведуть. Але якщо надходить заява на сімейне насилля в родині переселенців, кривдника ставлять на відповідний облік.
«У такому разі ми складаємо матеріали відносно цієї особи, ставимо його на профілактичний облік. З попереднього місця обліку через поліцію його знімають. Ми його профілактуємо допоки він знову не змінить місце свого тимчасового проживання, або ж не повернеться туди, де він раніше перебував», – розповіла Дар’я Гнєзділова, начальниця сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Кропивницького районного управління поліції.
Психологиня мобільної бригади соціально-психічної допомоги для постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства міста Кропивницького Наталія Цумарєва розповіла, що за останні пів року вони вже зіткнулися з 37-ма випадками насилля на яке скаржилися внутрішньо переміщені особи.
Такі мобільні бригади в Україні працюють з минулого року за підтримки Фонду ООН в галузі народонаселення.
«У склад такої бригади входять соціальний працівник, психолог, водій і кейс-менеджер. Унікальність нашої мобільної бригади в тому, що ми можемо надати послугу екстрено. Тобто, протягом трьох годин. У нас є машина і ми можемо виїхати до постраждалих», – розповідає Наталія Цумарєва.
За словами працівниці бригади, роботу з жертвами насилля координують з поліцією, міським Центром надання адмінпослуг, комунальними та державними закладами. Втім, постраждалі можуть звертатися напряму, для цього бригада проводить активну просвітницьку роботу – у ЗМІ, рекламі, поширюють інформаційні матеріали у закладах соціального спрямування.
«Якщо нам передають відомості стосовно постраждалої особи, наша соціальна працівниця зв’язується з нею, розповідає, що є така бригада соціально-психологічної допомоги, де вони можуть отримати комплекс послуг. Ми можемо допомогти з пошуком житла для постраждалих. Також за потреби надаємо так званий гуманітарний рюкзачок, в якому є набір речей першої необхідності. А ще ковдра, худі. Якщо, скажімо так, жінка дуже терміново була вимушена покинути місце свого проживання, їй це необхідно», – розповіла Наталія Цумарєва.
Організації, що опікуються жінками, котрі потрапили в кризу, відзначають випадки сімейного насилля й у родинах військовослужбовців.
«Дійсно, у нас було декілька звернень від жінок, чиї чоловіки військові. На жаль, ці чоловіки дозволили собі бити жінку. В одному випадку було фізичне насильство, в іншому – і фізичне, і психологічне, і економічне. Просто чоловіки не подумали, що жінка матиме силу звернутися кудись далі. Напевне, були переконані, що їх не торкнуться скарги, тому що насправді вони герої. Так, ми вдячні їм, що вони нас захищають, але це не дає їм ніякого права кривдити свою дружину, дівчину чи співмешканку», – зазначила Інна Жолобова.
Підтверджують таку тенденцію і в мобільній бригаді.
«Справді, такі факти ми вже фіксуємо і в родинах військовослужбовців, які інвалідизовані, або повертаються через важкі поранення. Вони мають посттравматичні стресові розлади, контузії. Тому часто вчиняється домашнє насильство саме фізичного характеру. В них може бути зброя, боєприпаси, деякі з них мають алкогольну та наркотичну залежність, тому що таким чином вони справлялися зі стресом», – зазначає Наталія Цумерєва.
Фахівчині радять у таких випадках не замовчувати проблему, а звертатися як до мобільної групи, так і до профільних організацій. Зокрема, допомогу родинам військовослужбовців пропонують у громадській організації «Психологічна підтримка та реабілітація «Вільний Вибір», яка працює у сфері ветеранських прав; державному Центрі психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лiсова Поляна». Також діє низка кол-центрів безкоштовної психологічної допомоги військовослужбовцям.
Судова практика
В Україні за сімейне насилля передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність – в залежності від характеру й періодичності заподіяння шкоди. Також суд може накласти заборонний припис кривднику на спілкування з постраждалою особою.
У першому півріччі цього року в Кропивницькому правоохоронці відділу превенції склали 219 постанов про адмінпорушення, визначене ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства». За такі дії передбачений штраф, громадські роботи чи арешт до десяти діб. У разі повторного порушення протягом року, сума штрафу та кількість годин громадських робіт збільшується, арештувати можуть вже на п’ятнадцять діб.
Ми проаналізували кілька десятків судових постанов за цією статтею та дійшли висновку, що переважно суди накладають на кривдників штраф. Нині він становить 170 грн у разі першого порушення та 340 грн – за повторне. Але відправляють суди й на громадські роботи. Наприклад, в Олександрівці чоловіку, який вчиняв психологічне насильство вдома, дали 30 годин громадських робіт.
Також суди разом зі штрафом можуть виписати обмежувальний припис, що забороняє наближатися до постраждалої особи. Наприклад, у Гайвороні чоловіку, який систематично застосовував фізичне та психологічне насилля, заборонили на три місяці наближатися на сто метрів до житла постраждалої.
Поліція також може виписати терміновий заборонний припис. У Кропивницькому за пів року таких видали 204. До речі, у порівнянні з аналогічним періодом у попередні роки, нині таких заходів реагування значно більше: у 2021 було 54, у 2022 – 91. У поліції превенції кажуть, що протягом останніх кількох років значно підвищували обізнаність працівників у темі домашнього насилля, відвідували тренінги, зростає і свідомість людей щодо необхідності звернень, а не замовчування проблеми.
У разі, якщо адмінпокарання не діють, правоохоронці можуть відкрити вже кримінальне провадження. Це стаття 121-6 ККУ «Домашнє насилля» за яке передбачена відповідальність у вигляді громадських робіт до 240 годин, арешту до шести місяців, обмеження волі до п’яти років чи ув’язнення до двох років.
Протягом останнього півріччя у Кропивницькому відкрили одне таке провадження. Моніторинг вироків за цією статтею по області показав, що у більшості випадків суди визнають кривдників винуватими, присуджують ув’язнення, проте часто різні пом’якшувальні обставини часто звільняють їх від відбування покарання з іспитовим строком. Втім, це також важливо, адже у разі вчинення повторного порушення під час іспитового періоду, відповідальності уникнути вже не вийде.
Крім цього, правоохоронці проводять профілактичну роботу серед кривдників та ставлять таких осіб на облік. У першому півріччі цього року в обласному центрі на обліку перебуває вже 166 осіб, ще по 706 провели профілактичну роботу.
Звертатися треба
Інна Жолобова з Центру матері і дитини каже, що хоч у них і були випадки, коли їхні клієнтки поверталися до кривдників і все знову повторювалося, чимало й тих, хто зміг вирватися з цього кола насильства.
«Одна жінка, яку чоловік вигнав з дитиною на вулицю, чи сама, чи хтось їй підказав, звернулася до поліції, а ті вже привезли її до нас. Ми надали комплексну підтримку, допомогли налагодити життя. Нещодавно я її бачила і вона, що називається, цвіте і пахне», – поділилася Інна Жолобова.
Окрім згаданих організацій Наталія Цумарєва каже: є низка підтримуючих жіночих ініціатив.
Зокрема, арт-терапевтичний проєкт, яким займається Наталія – «Ресурс жінки під час війни та після». З допомогою арт-терапії та просвітницьких заходів жінкам, які опинились в складних життєвих обставинах, допомагають відновити внутрішній ресурс.
«До нас в групу записалися також жінки, які є і гостями нашого міста, внутрішньо переміщеними особами, або ті, які чекають своїх чоловіків з полону, чи ті, які страждають від, наприклад, домашнього насильства і хочуть вирватися з нього. Всі вони, скажімо так, втратили внутрішній ресурс, сили, тому що цей досвід, який ми зараз переживаємо і знаходимося в хронічному психологічному стресі, призводить до того, що наша внутрішня батарейка потребує підзарядження. І тому цю підзарядку ми даємо методами арт-терапії», – розповіла психологиня.
У разі ж критичних випадків, фахівчині радять не боятися звертатися до правоохоронців та за підтримкою. Нині це можна зробити й онлайн.
«Є спеціальний мобільний додаток «Крила» для клієнта, який періодично страждає від фактів домашнього насильства. Там є спеціальна кнопочка, і в разі чергового випадку, наряд поліції буде спрямований саме за її домашньою адресою», – розповіла Наталія Цумарєва.
У Кропивницькій міськраді також оприлюднили контакти організацій, які надають відповідну допомогу. Ось вони:
Урядова «гаряча лінія» (цілодобово): 15-47
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації (безкоштовно, анонімно, та конфіденційно) для отримання консультацій юриста або психолога, а також інформації щодо закладів, до яких Ви можете звернутися по допомогу за місцем проживання: 0 800 500 335 або (з мобільного) 116 123 цілодобово
Національна дитяча «гаряча лінія» цілодобово: 0 800 500 225 або (з мобільного) 116 111
Гаряча лінія для психологічної підтримки чоловіків (безкоштовно, анонімно, цілодобово): 067 752 23 45 або 23 45 (lifecell, vodafon)
Екстрений номер виклику поліції – 102
Швидка медична допомога – 103
Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги (м. Кропивницький, працює з 8.00 до 20.00): 063 216 90 82; 063 216 87 35
Кропивницький міський центр соціальних служб (працює з 8.00 до 17.00): 0522 32 04 79; 098 840 85 60
Кіровоградський обласний центр соціально-психологічної допомоги (працює з 8.00 до 17.00): 093 294 60 50
Кіровоградський обласний центр соціальних служб Кіровоградської обласної військової адміністрації (працює з 8.00 до 17.00): 0522 32 10 07
Кропивницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: (працює з 8.00 до 17.00) 0522 32 08 24.
Фото на головній – 24 канал
Читайте також наш матеріал про проєкт безбар’єрних гінекологічних кабінетів у Запоріжжі.