Замість звичайних шкіл – гімназії, ліцеї та заклади початкової освіти. Реорганізація в системі освіти “перекроїла” не лише назви, а й сутність освітніх установ. В одних з них учні навчатимуться лише протягом чотирьох років, інші – гімназії – передбачатимуть і початкову ланку, і набір у 5-9 класи. Ліцеї розподіляться на “чисті”, де діятимуть лише профільні 10-11 та згодом 12-ті класи, і ті, які міститимуть усі три ланки повної загальної середньої освіти. 

Основними втілювачами реформ згідно зі ст. 143 Конституції України, стали самі територіальні громади. У Хмельницькій громаді таким чином 1-го вересня 2023 року за парти сядуть учні 5 закладів початкової освіти, 15 гімназій та 19 ліцеїв. При цьому три ліцеї стануть академічними, а тому у новому навчальному році там припинять набір у 5-ті класи. До 2027-го там спеціалізуватимуться лише на профільній освіті.  

Хоча, на перший погляд, інновації здаються революційними, готувалися до них давно. Свої корективи внесла і велика війна, і реалії громад. То що ж може чекати на учнів, їхніх батьків та освітян у новому навчальному році? Про це розповіла директорка департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Ольга Кшановська. 

Реорганізація та її критерії

За якими критеріями обирали заклади, які продовжуватимуть  набір учнів у 10-ий клас? 

До етапу трансформації мережі закладів освіти ми йшли тривалий час. Зобов’язання перед нами стояло з 2017 року, коли став чинним Закон України “Про освіту”. Нам як представнику органу місцевого самоврядування давали 5 років, щоб привести у відповідність і типи, і назви, і загалом оптимізувати мережу. 

Ми звертали увагу на матеріально-технічну базу, потенціал педагогічного колективу й адміністрації закладу, наповнюваність – не лише протягом останнього, а й протягом п’яти попередніх років. На основі цих критеріїв визначали, який заклад буде ліцеєм, який гімназією, який надаватиме послуги лише з початкової освіти.

Трішки відтермінувало процес те, що лише у 2021 році увійшло в дію Положення про ліцей, і ми до того моменту не знали, які взагалі до нього вимоги. В проєкті обговорювали одне бачення, а за фактом вийшло інше. Цього року ми презентували громаді план оптимізації мережі закладів освіти, де чітко прописали, які з них призупиняють набір у 10-ті, а які – в 5-ті класи. Для того, щоб було ясно, якими в ідеалі вони будуть станом на 2027 рік. Чи чистими ліцеями з 10-11-ми й в майбутньому 12-ми класами (хоча в законодавстві нема такого поняття “чистий ліцей”), чи гімназіями з 5-го по 9-ий класи, чи гімназією з початковою ланкою, чи ліцеєм зі структурними підрозділами “початкова ланка” і “гімназія”. 

Чи враховувалося при обранні закладу, де буде і гімназійний підрозділ, і ліцейні класи, результати зовнішнього незалежного оцінювання чи національного мультидисциплінарного тесту? 

Я не можу сказати, що результати ЗНО – це остаточний показник, але один із критеріїв, на які ми звертали увагу. Дивилися також на потенціал участі в олімпіадах, фахових педагогічних та учнівських конкурсах, на Малу академію наук. Ми розуміли, що педагогічний потенціал важливий, щоб підготувати фахового випускника, який потім з відповідними досягненнями зможе обирати ЗВО для вступу. 

Як позначаться зміни на завантаженості класів? Адже батьки можуть прагнути, щоб діти від початку навчалися у навчальному закладі зі всіма трьома ланками. 

Це теоретично можливо. У батьків, можливо, така думка і є – піти в той заклад, де, вступивши у перший клас, учень зможе відбути весь навчальний процес. Але, згідно з чинним законодавством, за початковою ланкою та гімназійним напрямком залишається територія обслуговування. В обласному центрі є перенасичені мікрорайони, ми там просто теоретично і практично не маємо можливості взяти дитину в певний заклад, оскільки це не її територія обслуговування, а вільних місць немає. Натомість в ліцейних класах територія обслуговування вже не враховується. Тому що після завершення 9-го класу дитина обирає профіль, і вже немає різниці, чи вона буде їздити з одного з мікрорайонів у центр. Адже при обранні профілю збільшується кількість годин для вивчення певних предметів. А це краща підготовка до НМТ (національного мультидисциплінарного тесту – ред.) і відповідно вступу до ЗВО.

Зменшення навантаження і кадрові зміни

Що зміниться в тих закладах, де відтепер не буде набору в 10-ті класи? Зокрема, що там відбудеться на кадровому рівні?

Кадровий ресурс нашої громади не постраждає. Поясню на прикладі навчально-виховного комплексу №5. Раніше вчителі були трішки перезавантажені, тому що мали і по 24, і по 25, і по 27 годин на тиждень (повне педагогічне навантаження вчителя на одну тарифну ставку повинно складати не менше 18 навчальних годин на тиждень – ред.) Зараз педагоги вийдуть на один рівень, у середньому 20-21 годину. До того ж якщо ми забираємо 10-ті класи, водночас збільшується набір до 5-их класів.

Як щодо фахівців предмета “Захист України”, який вивчають лише у 10-11 класах? 

Зазвичай ці фахівці довантажені. Тобто це можуть бути вчителі історії. Зараз основна складність із фахівцями “Захисту України” пов’язана з тим, що більшість з них були мобілізовані на початку повномасштабного вторгнення. Предмет читають фахівці у відставці, або військові, які під час захисту нашої територіальної цілісності отримали поранення.

Ліцеї та їхні профілі

Ви сказали, що та концепція ліцеїв, яка пропонувалася спочатку і яку зрештою затвердили, відрізняється. То в чому основна відмінність? 

Попередньо обговорювали, що ліцей повинен бути тільки “чистий”.
Тобто у ньому не може бути структурних підрозділів “початкова школа” та “гімназія”. Але маленькі громади пояснили, що не можуть у своїй місцевості запропонувати окремо ліцей і окремо гімназію. Тому вони (Кабінет Міністрів – ред.) залишили такий пункт, як “на розсуд засновника”. Також внесли зміни про кількість класів на паралелі. Якщо спочатку на громадських обговореннях йшлося про 7, 8 і 9 класів, то зараз внесли зміни про мінімум 2 класи на паралелі. Тобто це вже трішки інша специфіка. Тому в деяких закладах ми залишили на перехідному етапі ліцеї зі структурними підрозділами “гімназія” і “початкова школа”.

У Хмельницькій громаді буде три так званих “чистих ліцеї”: гімназії №1 та №2 та технологічний багатопрофільний ліцей ім. Артема Мазура. Їм надали перехідний період до 2027 року. Що відбуватиметься у ці чотири роки?

У цей період будуть навчатися 6-ті класи, 7-мі, 8-мі і 9-ті класи. До 2027-го року ця гімназійна ланка якраз завершить навчання. А от набір у 5-ті класи у цих закладах припиняється. Відповідно нарощуватиметься потенціал старшої школи, тобто ліцею. Згідно з нашим аналізом, раніше в цих закладах було по три 10-их. А зараз буде від чотирьох до семи таких класів на паралелі, залежно від того, які профілі пропонують ці заклади.

То які напрямки профільної освіти будуть у цих “чистих” ліцеях?

У технологічному багатопрофільному ліцеї буде іноземна й українська філологія, історичний і правовий напрямок, а також хіміко-біологічний, математичний, інформаційний і художньо-естетичний профілі. У гімназії №2 – іноземна філологія (лише англійська мова або англійська з німецькою). А також математичний, суспільно-гуманітарний, біолого-хімічний, економічний профіль, українська філологія. У гімназії №1 іноземна філологія, інформатика і математика, а також фізико-математичний та хіміко-біологічний профілі. 

У гімназії №1 ще на початку 90-их також був художній профіль.Чому зараз його не пропонують? 

Діти навчаються у художніх та музичних закладах і саме там отримують базу для вступу у виші. Але на рівні повної загальної середньої освіти такий напрямок не має попиту. У технологічному багатопрофільному ліцеї ми його запропонували як продовження діяльності 27-ої школи (у закладі практикували поглиблене вивчення малювання й дизайну – ред.) Це профілі, які ми пропонуємо зараз, на вересень 2023 року. Але розуміємо, що кожного року можемо їх змінювати, адже для цього є потенціал матеріально-технічної бази й педагогічного ресурсу. Також будемо дивитися на потреби наших дітей.

Чи йшлося про те, щоб до так званих “чистих” ліцеїв також увійшов ліцей №17? Адже  у Хмельницькому він вважається традиційно сильною школою.

Ми обговорювали такий варіант. Нюанс в тому, що нещодавно там побудували корпус початкової школи. Але заклад має один харчоблок на два корпуси. Тож наразі ми не можемо повноцінно забезпечити функціонування початкової ланки й окремо ліцейних класів, як окремої юридичної особи. Можливо, після перемоги України, передбачимо такий варіант, щоб виокремити ці заклади. Поки ж тут акцент буде на ліцейних класах.

Випускники четвертих класів менше нервуватимуть

Що зміниться для закладів, де будуть лише початкові класи?

У громаді таких п’ять. Початкові школи №1 у мікрорайоні “Озерна”, №2 (колишнє навчально-виховне об’єднання №1) із дошкільним підрозділом, №3 (колишня школа №30), №4 (колишня школа №4) і №5 (колишній навчально-виховний комплекс №31) із дошкільним підрозділом.

На рівні законодавства для них не змінюється нічого, оскільки вони працюють за програмою Нової української школи (НУШ). А, окрім того, втілюють пілотні проєкти “Розумники”, “Інтелект України”, “На крилах успіху”.

Єдине, що змінюється для випускників  цих закладів: раніше вони були переконані, що намагатимуться вступати в першу чи другу гімназію. Проте наразі конкурсного відбору для п’ятих класів туди немає. І діти за територією обслуговування можуть продовжувати навчання в інших закладах (без екзаменів – ред.). Тепер не буде психологічної напруги. Бо ж дехто з дітей боявся вступних іспитів у гімназії. 

Що зараз відбувається із набором учнів у перші класи?

На жаль, приріст першокласників цього року в рази зменшився. Якщо раніше ми орієнтувалися на цифру 4000-4200, то ми на сьогодні до 4 тисяч ледь дотягуємо.

Ви це повязуєте із перїздом людей за кордон?

Так. Списковий склад випускників старшої групи дошкільних закладів дозволяє нам цю цифру озвучити – 4,4 тисячі. Але багатьох діток немає на території нашої громади. Адже мами, які виїхали з ними за кордон, вагаються повертатися. 

Відвідування школи за кордоном для дітей обов’язкове. І часто навчання і там, і тут – велике навантаження. Як наразі вирішується це питання? І чи є можливість в учнів вивчати в українській школі лише певні предмети, які не дублюються за кордоном. 

Діти можуть обрати таку форму як “екстернат”. Там вони можуть навчатися за зручним для них графіком і відвідувати консультації. Вчитель як модератор під час консультації направляє, звертає увагу на ту чи іншу тематику. Але загалом екстернат передбачає більш самостійне вивчення предметів. Після завершення семестру або навчального року дитина здає підсумкові роботи зі всіх дисциплін. Але буває, що предмети, які вивчають за кордоном, дотичні або схожі. Тому тут треба дивитися конкретно на кожну державу. У нас, наприклад, фізику починають вивчати з сьомого класу. Є країни, де це відбувається пізніше або раніше.

Ми рекомендуємо, в принципі, як і міністерство освіти, або екстернатну форму навчання, або, якщо є така можливість, дистанційну форму (не всі українські загальноосвітні заклади працюють за цією формою, часто її пропонують приватні школи, плата в яких складає декілька тисяч гривень на місяць – ред.) Всі ці форми навчання у нас активно працювали торік. Ми розуміємо, що цього року вони знову будуть актуальними.

Яка доля, наприклад, проєкту “Інтелект України”? Чи в цих закладах, які набиратимуть зараз 10-11 класи, навчання за цією програмою триватиме?

У нас в громаді “Інтелект України” – це рівень восьмого класу (в громаді нема досвіду навчання дітей за цією програмою у 9-11 класах – ред.). Але в майбутньому, якщо це буде доцільно, всі вчителі, які працюють в цьому напрямку, пройдуть ліцензоване навчання через міністерство для викладання у старших класах.

Батьки думали: їхніх дітей “виганяють зі школи”

Будь-яка реформа – це якісь певні емоційні збурення, адже люди переважно не люблять змін. Як відреагували на новини про припинення набору у 10-ті класи в закладах, яких це торкнеться?

Дійсно, цей етап був важкий. Ми отримували негативні реакції від батьків і навіть і від педагогічних працівників: вони просто не розуміли сутності реформи. Найперша причина побоювання батьків була: “А куди далі?” Тобто вони міркували: якщо призупинили набір в 10-ий клас в певному закладі, це означатиме, що їхніх дітей “виганяють зі школи”, “кидають напризволяще”. Але це не так.

Навпаки, зараз дитина потрапляє на перше місце, оскільки профільність у старших класах, як на мене, важлива. Адже прикро, коли два роки учень просто навчається, але не може після завершення визначитися, які його вподобання і куди йому вступати. Зараз роздзинка в тому, що діти визначаються зі своїм профілем і, відповідно, готуються до вступу у певний виш.

Чи є якісь попередні прогнози, як позначиться реорганізація на бажанні дітей здобувати профільну освіту у ліцеях?

Тут, як на мене, є дві сторони медалі. Коли повністю увійде в дію реформа НУШ, і буде 12-річне навчання, ми можемо отримати зменшення кількості учнів у профільних класах. 12-ий клас – це 18-річні юнаки і юнки, які вже і на роботу могли б влаштовуватися на базі профтехосвіти. Також тут вагоме значення матиме і збільшення попиту на робітничі професії. Адже за допомогою саме цих фахівців нам в майбутньому відбудовуватимуть Україну. Також тут відіграє роль те, що не всі учні, маючи певні нахили й здібності, готові йти в 10-ий клас. Тому що там  буде більше науковий, інтелектуальний напрямок. Можливо, на 2027-й рік кількість ліцеїв зменшиться.

Заголовне фото – авторки.

Читайте також “Е-квиток у Хмельницькому: чому запровадження сповільнилось?”