Кіровоградщину, на щастя, оминули і окупація, і бойові дії безпосередньо на території області. Відтак у місцевих судах не зустрічаються справи, які активно слухають судді, наприклад, на Сумщині чи Харківщині і які стосуються безпосередньо російських солдатів. Утім, з 24 лютого суди на Кіровоградщині винесли вже 75 вироків у справах, що пов’язані з війною. Частина з них стосується місцевих мешканців, які поширювали у соцмережах дописи на підтримку російської агресії, але левову частку становлять справи про колабораціонізм.

Так вийшло, що до березня 2023 року суди Кіровоградщини слухали справи, що підсудні Снігурівському суду Миколаївської області, який не працював – і не міг працювати – через окупацію і бойові дії. Відтак, фігурантами цих справ є мешканці Миколаївщини або ж тимчасово окупованих територій. Останні з’являються також і в матеріалах, якими опікується Луганська обласна прокуратура, що у 2022-му “переїхала” у Кропивницький, а тому і справи передавала до суду за місцем завершення слідства.

Як слухаються ці справи, а головне – чим вони закінчуються? Ми дослідили цей процес, щоб виявити, що у понад 90% вироків обвинувачені відбулися умовним терміном покарання. Але так відбувається зовсім не тому, що судді воліють відпускати прихильників РФ, а тому, що таким є українське законодавство: певні категорії злочинів належать до нетяжких і, відповідно, фігуранти, які визнають вину, можуть звільнятися від ув’язнення. 

Втім, деякі судді випрацювали власний креативний підхід і навіть зобов’язують обвинувачених ще й прокачувати знання Конституції чи вчити твори патріотичного спрямування.

Держзрада

На кінець серпня 2023 року на Кіровоградщині є лише один вирок за держзраду. Його отримав мешканець Кропивницького Микола Фоменко за коригування удару по електропідстанції.

Фоменко уродженець Одеси, з вищою освітою, неодружений, дітей не має. На момент затримання працював електромеханіком у філії ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

Як з’ясувало слідство, наприкінці 2022 року із чоловіком через Телеграм зв’язався представник ФСБ та запропонував співпрацю – просив передавати координати стратегічних об’єктів на території області. У січні 2023 року Фоменко отримав завдання встановити GPS-трекер поблизу електропідстанції у Кропивницькому й надіслати координати для наведення ракетного удару. Коли російська армія бомбардувала українську енергосистему, занурюючи міста в темряву, Микола Фоменко замовив у «Епіцентрі» трекер та підклав до підстанції. Там його і затримали працівники СБУ, перешкодивши відправці даних.

На суді Фоменко визнав провину, просив про пришвидшений розгляд – тобто без детального дослідження доказів. Ленінський райсуд Кропивницького 29 травня цього року визнав Фоменка винним за ч. 2 ст. 111 ККУ – тобто у держзраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Чоловік отримав 15 років ув’язнення із конфіскацією майна.

Як з’ясувалося на слуханнях, Фоменка планують включити в списки на обмін. 

За інформацією Кіровоградської облпрокуратури, нині за держзраду затримали ще двох людей. В одному випадку справа направлена до суду, у другому – триває досудове розслідування.

Колабораційна діяльність

Сергій Хортів – один з перших мерів на Луганщині, який перейшов на бік російських окупантів. Очолюване ним місто Рубіжне у березні 2022 року було повністю окуповане, а Хортів став гауляйтером. На своїй «посаді» він роздавав інтерв’ю пропагандистам та заявляв, що у війні винні Україна з Європою і США. Українську владу та армію називав фашистами, а росіян – рятувальниками. 

«Я вражений геноцидом відносно людей, який застосовує український нацизм. Це та політика Європи, Америки, яка зараз призвела до масово кровопролиття. Ви фашисти, вас породила Європа й Америка і ви танцюєте за їхні гроші», – серед іншого сказав Хортів.

Ці відео надалі допомогли слідству й лягли в основу обвинувачення.

На одному з таких роликів зафіксовано, як Хортів разом з російськими військовими обшукував житло учасника АТО. У ще одному відео зафіксовано, як він представляється мешканцям Рубіжного саме як керівник окупованого міста. Також в мережі є записи, де Хортів дякує так званому «главі» «ЛНР» Пасічнику й «народній міліції».

Слідство звинуватило мера-зрадника за двома частинами статті 111-1 ККУ – у виправданні агресії РФ та зайнятті посади в окупаційному органі влади. Оскільки обвинувачений знаходиться на тимчасово окупованій території, його судили заочно.

На суді окрім згаданих відео заслухали покази свідків – мешканців Рубіжного, які евакуювалися. Один з них – начальник Рубіжанської окружної прокуратури. Чоловік розповів, що перетинався з Сергієм Хортівим по роботі й на вказаних відео саме він. Охарактеризував колишнього мера як скандальну людину, яка постійно конфліктувала з активістами, подекуди навіть доходило до бійок. Зі слів прокурора, син Хортіва з 2014 року проживає в РФ. На думку свідка, колишній очільник Рубіжного має проросійські погляди.

Кіровський райсуд Кропивницького 16 травня 2023 року визнав Хортіва винним у колабораціонізмі та засудив до 10 років ув’язнення із забороною на 15 років займати керівні посади в органах влади чи на підприємствах. Відбувати покарання він буде в разі затримання.

Варто додати, що прихильність обвинуваченого до РФ не була секретом. У 2014 році, після Революції Гідності, він, будучи депутатом Луганської облради від «Партії Регіонів», голосував за звернення щодо права закликати російські війська в Україну «для захисту Донбасу від київської хунти». Проте цей епізод не ліг тоді в основу обвинувачення і Хортів декілька разів встиг переобратися мером Рубжіного – від «Опоблоку» та партії «Наш край». Його син, колишній працівник МВС, проживає у РФ та, судячи з соцмереж, підтримує луганських сепаратистів.

Колаборантка зі Снігурівки

У березні 2022 року російські війська окупували Снігурівку Миколаївської області. Місцева жителька Наталія Худина, яка раніше працювала у райраді керуючою справами, обійняла в окупаційній адміністрації посаду керівника апарату: приймала в людей документи для працевлаштування, займалася діловодством. Зарплату отримувала в рублях.

Після деокупації жінку затримали. Їй висунули звинувачення за ч. 5 ст. 111-1 ККУ, тобто звинуватили у зайнятті посади в окупаційному органі влади. На суді Худина провину визнала, доводила, що двічі відмовлялася від запропонованої посади, але врешті згодилася, бо після окупації залишилася без засобів для існування. Розповіла, що доглядає чоловіка, який пережив інсульт, не виїхала до на той момент окупованого Херсона і просила суворо її не карати.

2 червня 2023 року Бобринецький райсуд засудив Худину до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, але з 10-річною забороною працювати на керівних посадах. За інформацією з порталу “Судова влада”, жінка вже подала апеляційну скаргу на вирок.

Ще одна колаборантка зі Снігурівки, яка обійняла посаду «начальника» відділу ЖКГ в окупаційній адміністрації, також отримала 5 років позбавлення волі, але її суд звільнив від відбування покарання, призначивши 2 роки «умовно». Протягом цього випробувального терміну вона має періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Решта справ щодо колаборантів завершилася забороною обвинуваченим протягом 10 років обіймати керівні посади в органах влади чи інших структурах. Переважно йдеться про мешканців Снігурівки, які в окупації працювали охоронцями, кадровиками тощо. Згідно з законодавством, таке порушення є незначним проступком та у разі визнання вини і відсутності раніше проблем із законом, людину можуть засудити «умовно» або ж дати заборону працювати на керівних посадах.

Поширення інформації про ЗСУ

За несанкціоноване поширення інформації про розташування чи переміщення ЗСУ за ст. 114-2 ККУ передбачене ув’язнення від 3 до 12 років. На Кіровоградщині за півтора року повномасштабного вторгнення лише двоє осіб отримали звинувачення за цією статтею.

Наприклад, Кіровський райсуд Кропивницького 5 травня 2022 року засудив мешканку Кропивницького Олену Муфазалову, яка тоді працювала інспекторкою в управлінні Держпраці. Слідство зафіксувало, що у березні 2022 року вона в телефонній бесіді зі знайомим розповіла про розташування у Кропивницькому сил оборони України. Під час іншої розмови взагалі виправдовувала напад Росії.

Обвинувачена уклала зі слідством угоду про визнання винуватості. Вона погодилася на узгоджене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від ув’язнення та «умовним» терміном на 3 роки. Протягом цього часу вона зобов’язана періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Але якщо вчинить ще один злочин, то до нового терміну додадуть ще й ці 5 років.

Глорифікація

Виправдання збройної агресії Росії, або ж глорифікація, згідно зі статтею 436-2 ККУ карається виправними роботами, штрафом чи позбавленням волі від трьох до восьми років. На Кіровоградщині суто за цією статтею суди винесли 42 вироки, це 56% від усіх ухвалених. Водночас ця стаття є й в інших справах, де одночасно є декілька кваліфікацій злочинів. Тому вказане відсоткове число приблизне.

Переглянувши усі такі справи, приходимо до висновку – обвинуваченими за цією статтею є здебільшого люди пенсійного віку, які поширювали в «Однокласниках» проросійські дописи або там же ставили «Клас» аналогічним постам –  і це автоматично відображалося в їхньому профілі. Ще однією характерною рисою є те, що часто фігуранти є уродженцями російських міст. Більшість таких справ завершилась тим, що обвинувачені уклали зі слідством угоду про визнання винуватості й відбулися «умовним» покаранням.

Так, наприклад, у Малій Висці пенсіонерка Тетяна Тимофєєва, яка є уродженкою російського Мурманська і проживає в Україні за тимчасовою посвідкою, поширювала в «Однокласниках» пропагандистські пости. Наприклад такі:

«Для тех, кто в танке повторяю прямо в дуло, что войну на Украине можно закончить10 выстрелами из танка. Стрелять нужно в здания администрации президента Украины и Верховную Раду. В рабочее время»

або:

«Украинцы, опомнитесь, наконец, гоните бандеровщину вместе с Зеленским. Мы, как и вы, не хотим воевать, а хотим жить в согласии, и чтобы никто не расшатывал мир в наших странах и в наших отношениях».

У цих та подібних дописах, згідно з висновками спеціальної експертизи, є виправдання збройної агресії РФ. Жінка визнала провину. Суд дав їй у підсумку два «іспитових» роки, звільнивши від реального строку. В мотиваційній частині матеріалів вказано, що виправлення особи можливе без ув’язнення, оскільки вона визнала провину, розкаялася, сприяла слідству, раніше до відповідальності не притягувалася.

У Кропивницькому був і інший подібний випадок. Пенсіонерка Тетяна Качкіна репостила в «Однокласниках» відео з пропагандистським змістом. В одному з них було гасло:

«Встанем, герои России останутся в наших сердцах до конца!» в іншому – «Сегодня видел ролик, где один молодой украинский боец, ну совсем сопляк еще, нервно одевает и снимает рюкзак» та закінчується словами «и он кричит – Слава Украине, смерть ворогам, такое впечатление, что для него остался один последний аргумент убедительный – смерть».

У цих та інших відео експерт встановив глорифікацію збройної агресії. Суд затвердив угоду про винуватість, яку жінка уклала зі слідством. Згідно з нею, їй присудили 3 роки ув’язнення, але звільнили від відбування покарання з іспитовим терміном у 2 роки. Також суддя поклала на фігурантку обов’язок – вивчити напам`ять гімн України, Розділ IX «Територіальний устрій України» Конституції України, вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», українську патріотичну пісню «Батько наш Бандера, Україна мати!», прочитати повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» і роман Анатолія Дімарова «І будуть люди».

Посягання на територіальну цілісність і насильницька зміна влади

Аналогічний до глорифікації склад злочину щодо публічного підтримання дій Росії є ще в кількох статтях кримінального кодексу – ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України) та ст. 109 (насильницька зміна влади). Суто за цими статтями на Кіровоградщині ми знайшли 6 і 3 вироки відповідно.

Наприклад, у жовтні 2022 року до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 3 роки за посягання на територіальну цілісність засудили місцевого жителя, який поширював у «Однокласниках» пропагандистські меседжі. За підтримку насильницької зміни влади 2 роки ув’язнення з іспитовим терміном на рік отримав у березні 2022 року мешканець Кропивницького. Він писав на форумах, що з нетерпінням чекає на Росію і тішився ударам російської армії по ЗСУ.

Тероризм

В Україні за участь у бойових діях у складі так званих «Л/ДНР» передбачена відповідальність за статтею 258-3 ККУ (створення терористичної організації, участь у ній). І хоч після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року вже ніхто не вдається до дипломатичних зворотів про «невизнані республіки», в провадженні судів є низка справ, порушених за цією статтею. На Кіровоградщині вирок за участь у терористичній організації «ДНР» у грудні 2022 року отримав уродженець Кропивницького Антон Паламарчук. Слідство встановило, що він жив у Донецьку й приєднався до так званого підрозділу «Вітязь». Серед доказів – відео з соцмереж, де Паламарчук у російській військовій формі зі зброєю перебуває на позиціях. Судовий процес був заочний, оскільки фігурант перебуває на тимчасово окупованій території.

За цією статтею до Ленінського суду відправили ще одну подібну справу. Проте прокуратура клопотала про зупинення справи до розшуку обвинуваченого. Як пояснив нам у коментарі прокурор Володимир Лещенко, місце перебування таких фігурантів складно встановити, а відтак і належно повідомити про судовий розгляд. Це, своєю чергою, ставить під сумнів подальший вирок суду, адже згідно з законодавством обвинувачений має бути належно повідомлений. Також у нинішніх умовах складно з’ясувати чи фігуранти взагалі живі. Тому надалі в подібних провадженнях справи проситимуть ставити на паузу до затримання обвинувачених.

В підсумку зазначимо, що більшість справ, які пов’язані з війною, завершуються умовним покаранням. Ще одне популярне рішення – заборона працювати у владі. При чому, фігуранти, що її отримують – пенсіонери чи особи з максимум середньою освітою і так навряд чи б зайняли владні посади. Але такою вже є особливість українського законодавства і раніше не судима людина, яка визнає провину, рідко отримує реальне ув’язнення. Натомість справ, які стосуються реальних дій на шкоду силам оборони чи інфраструктури наразі досить мало, за півтора року в області, судячи з пресрелізів, йдеться лише про трьох осіб.

Читайте також матеріал про те, як на Харківщині карають тих, хто виправдовує війну.

Фото на головній – колаж сайту dejure.foundation