Зі старту рівень довіри до новоствореної Патрульної поліції, яка прийшла на зміну остаточно скомпроментованій системі ДАІ, був надзвичайно високим. Після Революції Гідності у суспільства було загострене відчуття справедливості та потреба реформ. Красива картина, на якій чесні патрульні не вимагають хабарі, мило посміхаються, переводять стареньких через дорогу та рятують цуценят, вселяла довіру. Але потім патрульні вийшли на вулиці міст і з’ясувалося, що картинка була аж занадто ідеалістичною. Не лише тому, що поліцейські були геть не такими, як того чекали громадяни, і часом брак досвіду чи компетенцій давав про себе знати. А й тому, що суди лишилися нереформованими, громадяни ретельно вивчали свої права, забуваючи про обов’язки, а колишні даївці, ображені на своїх наступників, кошмарили їх, знімаючи ролики з суцільною нецензурщиною – під виглядом громадського контролю. 

Все це в сукупності призвело до значного відтоку з Патрульної поліції ідейних людей, які намагалися змінити систему та до падіння суспільної довіри до правоохоронної структури.  

Тож, коли у Дніпрі стався черговий резонансний конфлікт за участі копів, під час якого патрульний застрелив автопорушника, розгорілася дискусія щодо межі між дотриманням прав людини та забезпеченням виконання закону. Ця дискусія підштовхнула нас до перевірки тих справ у Кропивницькому, де були випадки застосування патрульними сили до автопорушників, що призвело до тяжких наслідків. А також до чергового нагадування про вимоги, яких мають дотримуватися як правоохоронці, так і громадяни.

Кропивницький вимір

У Кропивницькому Патрульна поліція запрацювала у квітні 2016 року. Склавши присягу, понад дві сотні патрульних вийшли на патрулювання. Вже за кілька місяців, у липні, копи затримали суддю районного суду Олексія Галагана. На нього склали адмінпротокол про керування авто напідпитку. Затримання особи такого рівня, та ще й в обласному центрі, перетворило цей випадок на резонансний. Але завершилося все тим, з чого й почалося – суддівством. Апеляційний суд виправдав свого колегу, пославшись на якісь помилки при складанні протоколів. Адмінсправу закрили.

Фото: МВС

Невдовзі патрульні знову спробували нагадати правила дорожнього руху ще одній статусній особі – міському голові Кропивницького Андрію Райковичу. Той навіть потім публічно обурювався на нараді в міськраді через те, що патрульні наважилися штрафувати «першу особу міста». І переконував, що паркуючись під знаком «зупинка заборонена» він не створив аварійної ситуації. Відтоді мер ще не раз згадував «незлим тихим словом» патрульних, дорожній же знак, який став причиною зупинки, в результаті демонтували комунальники.

Наступний приклад стосується вже не посадовців. Члени організації «Кропивницький дорожній контроль» називають себе журналістами, хоча журналістська спільнота міста навряд впізнає когось із цих «колег». Власне, це вони і влаштовували цілі «сафарі» на патрульних. Соцмережі «КДК» рясніють відео, де вони з хамством та нецензурщиною вимагають посвідчення та цитують законодавчі норми поліцейським. Судячи з кількості схожих матеріалів в мережі, у них в результаті з’явилося чимало послідовників. Цікаво, правда, чи усвідомлюють водії, що такими відео вони свідомо чи несвідомо прищеплюють певну «культуру» поведінки при спілкуванні з правоохоронцями, яка нерідко знаходиться на межі або ж вже і поза нею. 

Справа Собченка

Пізнім липневим вечором 2019 року у Кропивницькому патрульні зупинили ВАЗ 2104. За кермом авто був Олександр Собченко, майор МВС на пенсії. В автівці був несправний підфарник. На прохання поліцейських показати документи, водій не реагував та намагався піти з місця події. Коли ж патрульні цьому перешкодили, Собченко зателефонував рідним та попросив підвезти документи. Тоді патрульні помітили, що водій має ознаки алкогольного сп’яніння та викликали ще один екіпаж.

Скрін з відео бодікамер патрульних

Відео з бодікамер патрульних свідчить про те, що спершу вони довго намагалися вмовити Собченка надати документи. Згодом приїхали двоє синів Собченка, його невістка та їхні друзі. Розмова перейшла на підвищені тони. Собченку повідомили про його адміністративне затримання та вимагали витягнути руки, аби одягнути кайданки. «Група підтримки» цьому намагалась перешкодити. Патрульні застосували балончик та кийки, повалили на землю Собченка, який намагався від них відбитися, та почали одягати наручники. В цей момент затриманий перестав подавати ознаки життя. В очікуванні «швидкої» патрульні робили Собченку серцево-легеневу реанімацію, але медики констатували його смерть.

Наступного дня керівництво поліції оприлюднило відео з бодікамер патрульних та заявило про службову перевірку. Також стало відомо, що судмедекспертиза дійшла висновку – смерть настала не від легких тілесних ушкоджень, а через гостру коронарну недостатність на фоні хронічних хвороб, алкогольного сп’яніння та психоемоційного навантаження.

Родина загиблого не погодилася з такими висновками та заявила про необхідність альтернативної експертизи. Попри це, на телевізійному шоу «Стосується кожного», куди рідні Собченка поїхали виступити, невістка підтвердила, що дослідження показало в крові свекра 2,12 проміле алкоголю. Це в понад 10 разів вище норми.

Державне бюро розслідувань розпочало розслідування за фактом перевищення службових повноважень. Обвинувальний акт стосовно патрульного Артема Бондаренка до суду спрямували у 2020 році.

Станом на вересень 2023 року провадження розглядається у місцевому суді. Як сказав адвокат Собченків Юрій Усатенко, наразі суд досліджує відео з камер поліцейських. Далі буде допит свідків. Разом з патрульними, потерпілими та свідками – це близько 20 людей. З огляду на практику роботи українських судів, схоже етап допиту затягнеться ще на рік. Далі мають допитати обвинуваченого, а це означає, що до вироку ще як мінімум два роки.

Зі слів адвоката, у справі провели декілька експертиз, які показали, що причиною смерті є удушення. В обвинувальному акті йдеться, що «патрульний, перевищуючи свої службові повноваження, застосовуючи надмірну силу здавлював шию Собченка не менше 20 секунд, чим спричинив закриту тупу травму рефлексогенних зон шиї. Це спричинило рефлекторну зупинку серця, що відповідно до висновку судово-медичного експерта від 14.08.2019, стало безпосередньою причиною смерті, яка настала приблизно за дві хвилини потому».

Адвокат обвинуваченого патрульного Євген Шалига сказав, що до вироку суду коментарі не даватиме. Позиція патрульного Бондаренка прозвучала у 2020 році, коли йому обирали запобіжний захід. Він сказав, що не душив навмисне Собченка, а при затриманні взяв його за шию та поклав на землю.

Патрульному у випадку доведення вини загрожує позбавлення волі від 7 до 10 років.

Інші провадження, пов’язані зі справою Собченка

Адвокат Юрій Усатенко наполягає, що на лаві підсудних має бути не лише Артем Бондаренко, а й інші члени патрульного екіпажу. Мовляв, при затриманні патрульні били кийками синів і невістку Собченка та їхніх друзів. Окрім цього, у друзі один з патрульних вилучив телефон і видалив відео, яке ті знімали під час конфлікту. На одному з відео зафіксовано, що патрульний бив Собченка, коли той вже лежав на землі.

ДБР проводило розслідування відносно інших патрульних за фактом перевищення повноважень. Але 27 лютого 2022 року слідчий закрив це провадження через відсутність у діях правоохоронців порушень. Адвокат Усатенко оскаржив це рішення і, відповідно до ухвали Кіровського райсуду від 28 березня 2023 року, суд скасував постанову про закриття справи. Проте станом на вересень 2023 року жодних нових ухвал в Реєстрі судрішень оприлюднено не було.

Ще одне провадження в контексті цієї історії стосується першої експертизи по справі. Слідчі ДБР перевіряють інформацію щодо того, що нібито експерт склав завідомо неправдивий висновок за результатами розтину тіла Собченка. Проте нових ухвал по цьому провадженні в Реєстрі судрішень станом на 2023 рік так само немає.

Стосовно потерпілих – членів родини загиблого, то керівництво поліції заявляло, що їхні дії також потребують перевірки. Втім, їм звинувачення не висували, а їхній адвокат каже, що рідні Собченка намагалися перешкодити порушенням патрульних, тож їхні дії правомірні.

Законодавство

Як можна було б уникнути цього трагічного інциденту? Як взагалі нарешті перестати або боятися, або ж ненавидіти патрульних? Все дуже просто – варто просто знати алгоритм дій, а також права та обов’язки – як патрульних, так і громадян. 

Отже, коли патрульні можуть зупинити авто?

У статті 35 закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік підстав зупинення працівниками поліції транспортних засобів. Серед них:

Інфографіка автора

Також на сайті Патрульної поліції є рекомендації стосовно поводження з правоохоронцями у разі зупинки.

Як представляються патрульні поліцейські?

Звертаючись до вас, або у разі вашого звернення, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вашу вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з інформацією в ньому, не випускаючи його з рук.

Як поводитись, якщо патрульний зупинив ваш автомобіль через порушення?

Залишайтеся в автомобілі, допоки поліцейський не попросить вас вийти. Вислухайте поліцейського, уточніть все незрозуміле і пам’ятайте, що обгрунтовано не погоджуватися – можна, а от агресивно сперечатися – вже ні. Так чи інакше, в разі чого можна буде оскаржити дії поліцейського, для цього є визначений термін. 

Що ще? Виконуйте законні вимоги, не провокуйте і не чиніть опору. Трагічні приклади таких ситуацій демонструють, що поліцейські готові до рішучих дій і що бійка або ж спроба бійки можуть закінчитися дуже печально.

А ще пам’ятайте, що ваші права не є абсолютними відносно прав інших громадян та інтересів суспільства. І не забувайте, що правопорушення інших водіїв не виправдовують ваше.

Коли патрульний має право стріляти?

Закон «Про Національну поліцію» дозволяє поліцейським застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і повідомлення про намір застосувати зброю у таких випадках:

Інфографіка автора

Однак є ситуації, коли поліцейським дозволяється застосовувати вогнепальну зброю навіть без попередження:

• 1.   при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
• 2.   у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
• 3.   якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
• 4.   якщо особа чинить збройний опір;
• 5.   для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

Окрім того, поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги, виклику допоміжних сил або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.

Де залишити скаргу чи подяку щодо роботи патрульних поліцейських?

Ви можете зареєструвати їх, зателефонувавши на гарячу лінію патрульної поліції за номером (044) 287-82-82, надіслати на електронну адресу [email protected] або звичайною поштою до відповідного Управління патрульної поліції. Також у випадку неправомірних дій варто звертатися у ДБР.

Відповідальність патрульних

Стаття 365 ККУ «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» передбачає відповідальність правоохоронців у випадках:

• 1.   якщо правоохоронець перевищив повноваження – йому загрожує обмеження волі до 5 років, або ув’язнення від 2 до 5 років;
• 2.   якщо перевищення повноважень супроводжується  насильством чи погрозами – загрожує позбавлення волі від 3 до 8 років;
• 3.   у випадку завдання тяжких наслідків – позбавлення волі від 7 до 10 років.

Також за цією статтею передбачена заборона займати певні посади до трьох років.  

Відповідальність за непокору правоохоронцю

Згідно зі ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) Кодексу України про адміністративні правопорушення на правопорушника може бути накладений штраф або громадські чи виправні роботи, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

У підсумку зазначимо, що, пам’ятаючи про дотримання своїх прав, громадяни зобов’язані також слідувати нормам законодавства. Напад на правоохоронця може призвести до трагічних наслідків, адже патрульні мають зброю та можуть її застосувати.

Фото на головній – Патрульна поліція

Читайте також: Службові vs фронтові машини: які авто з бюджету купували на Запоріжжі цьогоріч