З початку повномасштабної війни до запорізького притулку “Дай лапу, друже” привезли 120 тварин, які постраждали під час обстрілів. Доставляють поранених чи травмованих собак до притулку військовослужбовці з лінії бойових дій. Часто бійці й самі отримують поранення, але тварин не кидають. У Запоріжжі тільки громадське неприбуткове благодійне об’єднання із захисту прав тварин “Дай лапу, друже” опікується такими собаками, хоч це дуже важка, а часом і небезпечна справа. Про те, як змінилося життя притулку “Дай лапу, друже” за останні півтора року розповіла керівниця Ірина Дідур.
Оріха, якого привезли військові, дивом врятували
Одна з останніх собак, яку привезли з передової до притулку військові – пес Оріх. Його дивом вдалося врятувати. Снаряд перелетів саме у місце, де один з бійців годував собаку. В результаті тяжкі поранення отримали вони вдвох — військовослужбовця повезли до реанімації, а Оріха у ветклініку.
Оріх отримав важке поранення та втратив багато крові. Фото надане авторці
– Собаку привезли у вкрай тяжкому стані, у нього була розірвана грудна клітина і можна було навіть роздивитися, як б’ється серце, це диво, що його взагалі довезли, був великий крововилив, – розповідає Ірина Дідур. – Цей пес просто прибився там до військових і вони його підгодовували. А коли стався приліт, то серйозно поранило пса й одного з бійців, інші також постраждали, були контужені. І тут варто відзначити людяність бійців, які не кинули тварину вмирати, і не дивлячись на свій стан, проїхали небезпечний шлях та привезли до нас. Зараз песика вже виписали з ветклініки та ми доліковуємо його у притулку. Днями мені зателефонував військовий, який отримання разом з Оріхом, у нього також стан тяжкий був, пережив дві операції. Але, коли прийшов до тями, почав питати за собаку. Сказав, що забере її себе, коли випишеться.
Оріха дивом врятували. Забрати з притулку його пообіцяв військовослужбовець, який також був поранений під час обстрілу. Фото надане авторці
– Дуже зворушлива історія. Мабуть, у вас таких важких собак немало було за останній час?
– Всього у нас зараз знаходиться 520 собак, 120 з них — це тварини, яких привезли з лінії бойових дій. Наш притулок майже два роки приймає таких собак. І кожна історія особлива.
Коли люди виїжджали, то багато тварин залишилося просто на вулицях у містечках, і селах. Таких тварин на лінії зіткнення за можливості підгодовують наші військові, а коли щось трапляється і собакам потрібна допомога, привозять до нас. Дуже часто привозять контужених собак. Ми таких тварин по пів року лікуємо. Вони не можуть на ноги підвестися, втрачають орієнтацію у просторі, дехто втрачає зір.
Так, є багато важких випадків. У нас живе собака, яку привезли після обстрілу в Комишевасі у дуже важкому стані. Вона просто не могла підвестися на лапи, була контужена. Невідомо скільки вона там взагалі знаходилася. Її довго лікували й просто витягли з того світу. Коли тварині вже стало краще, то зробили рентген, і з’ясувалося, що у неї в тілі три кулі, одна — в голові. Тому пес і не підводився, але ми у притулку, його виходили, підняли, і зараз він вже бігає — це наш Кузя.
– Чи є історії возз’єднання собак із їхніми господарями?
– У нас на сайті є повний перелік, фото та інформація про кожну собаку, яка у нас перебуває. У нас висока планка з утримання тварин. Всі тварини мають ветеринарні паспорти з усіма вакцинами та чіпи. Собаки соціалізуються і привчаються до вигулу.
З лінії зіткнення привозять різних собак — і породистих типу вівчарок, алабаїв, курцхаарів, ротвейлерів, але все це саме домашні собаки, які жили вдома у людей. Тому, якщо хтось переймається за своїх покинутих тварин, то можливо і знайде їх на нашому сайті. Ми були б раді, якби знаходилися господарі особливо великих собак, бо утримувати їх дуже важко. А ще важче зараз у Запоріжжі знайти для них новий дім.
На жаль, історій возз’єднання не так багато, як хотілося б. Але вони є. Якось до нас привезли курцхаара після обстрілів в одному з селищ Запорізької області. Ми залишили її у себе, а з часом її господар знайшовся. Просто до нас прийшли люди, які займаються розведенням саме курцхаарів, вони впізнали цього пса і повідомили чоловіку. Хазяїн уже бідний і не сподівався побачити собаку живою. Виявилося, що його не було вдома під час обстрілу, він служив у ТРО, а коли повернувся, то вдома пса вже не було. Він думав, що собака втекла з дому та загинула. Там така зустріч була, він дуже радий був.
– Як тварини, які у вас живуть, реагують на звуки прильотів?
– Тварини гостро реагують і це важко для них. Ми спеціально закуповуємо певні препарати і даємо їм за потреби. Після кожного прильоту собаки дуже сильно стресують — хтось вилазячи на вольєр, ламає собі лапи, хтось вигризає шерсть, у когось підіймається тиск. Наші волонтери опікуються тваринами й завжди надають допомогу після таких випадків. Людей у нас зараз працює менше ніж до війни, бо декому довелося виїхати. Всього 10 осіб. Але всі вони обізнані люди. Серед них є сертифіковані фахівці, які ще до війни пройшли навчання за грантовою програмою у Лондонському притулку саме по соціалізації тварин. Наша задача – соціалізувати тварину та за можливістю знайти їй новий дім. У нас, на жаль, просто немає місця приймати всіх. Нові вольєри коштують дуже дорого, тисячі гривень, а наш притулок переповнений. Ми потребуємо допомоги навіть у самого елементарному, часто не вистачає грошей навіть на корм для наших тварин.
Тварини дуже важко реагують на звуки прильотів. Волонтери як можуть опікуються станом тварин та турбуються про них. Фото надане авторці
“Якщо така собака нападає, то наслідки можуть бути фатальними”
– Знаю, що до вас за допомогою звертаються навіть правоохоронці?
– Так. Наприклад, була така ситуація, коли по місту бігала агресивна собака породи кане-корсо, вона покусала людей. Її треба було терміново відловити та десь закрити. І тоді патрульна поліція звернулася до нас. Хоча, зазначу, що у нас у місті є КП “Побутовик”, яке й має займатися виловом таких собак, але вони від цього з якихось причин відмовилися. У результаті патрульні самі, ризикуючи життям цю собаку спромоглися доставити до нашого притулку. Вони знайшли її на околиці міста, приїхали на такому фургоні, де відчиняються задні двері. Поклали туди їжу і собака просто застрибнула досередини, а хлопці зачинили двері. Але ж, уявіть, вони самі її везли через пів міста до нас, а це небезпечно, бо якщо така собака нападає, то наслідки можуть бути фатальними.
– А як ви з нею впоралися у притулку?
– Патрульні привезли її до нас, ми звільнили один з вольєрів, бо тварина була небезпечна, її треба було ізолювати. Там до речі сидів алабай, але виходу не було, потрібно було звільнити місце й алабая довелося посадити на ціпок.
Коли кане-корсо привезли, ми утворили такий живий коридор біля вольєра, перед собою поставили щити та коли двері машини відчинили, то пес забіг до вольєра. Він був дуже агресивний, не йшов на контакт. Щоб розібратися, що з ним роботи, почали шукати спеціалізованих кінологів, але хто б до нас не приїжджав, ніхто не міг нічого з ним зробити. Але наші дівчата волонтери фактично ризикуючи життям щодня протягом 10 днів його годували та намагалися навіть прибирати у вольєрі.
На щастя потім до нас приїхав фахівець по цій породі собак, кінолог з Алюмінієвого комбінату і зміг взяти його на петлю та забрав. Знайшлися люди — заводчики таких собак, які погодилися забрати пса після роботи з кінологом.
І це вже не перша така історія, два роки тому у місті собака покусала жінку і цю собаку також привезли до нас. Вона і досі живе у притулку. Я розумію поліцію, чому вони звертаються до нас. Вони зі свого боку гідно виконують свою роботу, але нам важко забезпечувати утримання таких собак і таким чином ризикую своїми волонтерами. Проте ми йдемо на це, бо виконуємо соціальну функцію щодо захисту наших громадян, я вважаю. І більше це робити просто нікому.
Тварин стає більше кожного дня і їм потрібна допомога з їжею, ліками, а найбільше не вистачає нових вольєрів. Фото надане авторці
“Потрібні нові вольєри, бо приймати тварин просто нікуди”
– Витрати притулку збільшилися за останні півтора року, як ви справляєтеся чи є підтримка у фінансуванні з боку міста?
– Притулок знаходиться у дуже важкому стані, ми можна сказати виживаємо. Ми благодійна організація і раніше нам вдавалося функціонувати, розраховуючи на стабільну допомогу з боку небайдужих громадян. Але за останні два роки внески зменшилися. З початком повномасштабної війни частина благодійників виїхала за кордон, частина просто втратила свій бізнес. Людям важко зараз допомагати нам у такому обсязі, як раніше.
Так, ми виходимо на благодійні фонди та просимо хоча б допомогти з забезпеченням кормів для тварин, частину нам передають і ми за це вдячні. Але є й інші витрати. Зокрема це витрати на лікування тварин у ветеринарних клініках та медикаменти. І це приблизно 100 тисяч гривень щомісяця. Ще близько 15 тисяч гривень ми платимо за комунальні послуги. І це вже не говорячи про те, що зараз літо і ми б хотіли придбати пристрій для охолоджування повітря, бо у вольєрах, де знаходиться наші тварини там просто пекло. А ще нам потрібні нові вольєри, адже собак привозять постійно і приймати просто нікуди. Деякі пси потребують саме окремих вольєрів.
На жаль, від міста нам не надходить жодної допомоги, хоча ми регулярно звертаємося і наголошуємо, що робимо важливу справу. А витрати на утримання тварин йдуть колосальні. Спочатку нам відповідали, що не можуть допомагати нашій організації, бо вона є благодійною, а потім звели все на те, що грошей у місті немає. Хоча в інших містах від влади для таких організацій, як наша, є фінансова підтримка.
У місті є комунальна установа “Побутовик”, куди гроші виділяються, але там не роблять майже нічого окрім стерилізації тварин. Нам би дуже хотілося б, щоб влада звернула свою увагу на нашу організацію і хоч якось нас підтримала, бо виживати у таких обставинах важко, а окрім нас тваринам допомогти просто нікому.
Запрошують на прогулянку з тваринами
У притулку проводять акцію «Погуляй із собакою».
У суботу та неділю, з 12.00 до 15.00, усі охочі можуть прийти на вигул собак. Акція “Погуляй із собакою” безкоштовна.
Під час прогулянки з собаками можна підзарядитися, відновити сили та подарувати своє тепло та увагу тварині. Фото надане авторці.
– У нас є спеціальні собаки-реабілітологи, з ними можна приходити погуляти, це дуже терапевтично, – розповідає Ірина Дідур. – Погуляти з собаками до нас приходять і запоріжці, і переселенці, це позитив для кожного. Особливо для дітей, які не мають вдома таких друзів. Собаки, яких ми відпускаємо на такі прогулянки, це спеціальні собаки — вони дуже позитивні та лагідні. За 14 років існування у нас не було жодного випадку, коли б собака покусала людину. Це можливість попіклуватися про наших менших друзів і можливо, обрати собі друга, щоб забрати додому.
Притулок «Дай лапу, друже» розташований за адресою: Запоріжжя, вул. Незалежної України, 38-а (між зупинками транспорту «Просп. Металургів» та «Пл. Поляка», за пам’ятником жертвам Голодомору). Контактний телефон: 096-393-53-77.
Якщо ви шукаєте домашнього улюбленця, також приходьте до притулку чи подивіться на фото собак, які мріють про новий дім, на сайті притулку. Фото надане авторці.
Важливо Допомогти притулку “Дай лапу, друже” можна за такими реквізитами: Карта МОНОБАНК 4441 1144 4818 5643 Карта приват 4149 6090 0589 5554 PayPal – [email protected]
Фото надане авторці для матеріалу з архіву Ірини Дідур.
