Фізичне, словесне приниження, знущання або примус під час пологів від медсестер, лікарів і акушерок. Так у медіа зазвичай трактують акушерське насильство. Якщо дані про кількість пологів відомі, то випадки насильства під час них ніхто не документує. Про те, що вони таки бувають, можна довідатися хіба зі сповідей самих жінок. Деякі ситуації набувають значного резонансу. Так, наприклад, відбулося у багатопрофільній лікарні Волочиська на Хмельниччині, де під час пологів персонал застосував, зокрема, прийом Крістеллера – витискання дитини. 

Про методи ведення пологів в українських лікарнях, які можна вважати акушерським насильством, і вплив такого досвіду на подальше життя жінок ми поговорили з головою громадської організації “Щасливе материнство”, акушеркою за освітою Вікторією Потічко та психотерапевткою, психологинею мобільної бригади міжнародного благодійного фонду “Українська фундація громадського здоров’я” Світланою Рулою. 

Вікторія Потічко: що означає акушерське насильство

З історій жінок, які потрапляють у публічний простір, ми дізнаємося: фактично щоразу під час пологів відбуваються ті чи інші медичні втручання. Наскільки вони обґрунтовані, адже пологи – це не хвороба, а насамперед фізіологічний процес? 

Жіночий організм розумний, досконалий. Жінка вміє народжувати, тому що вона жінка. Лише 20% пологів потребують утручання. Та чи знайдемо ми 80% жінок, пологи яких були цілком природні? 

Часто говорять про акушерське насильство? А що загалом можна до нього віднести? 

Це необґрунтовані втручання в пологи. Вони часто можуть призвести до ускладнень.

До прикладу, розтин плодового міхура – це ж класична практика…

Так. У нас це класична практика. В практиці іноземного акушерства ми бачимо діток, які народжуються в міхурах. Але хіба ми бачили таке в Україні? Хоча, в принципі, це можливо.

Навіщо медики використовують цю маніпуляцію? 

Коли штучно пробити міхур, матка сильніше стискається і це пришвидшує пологи. Але чи готовий у цей момент симфіз (різновид суглобового з’єднання, при якому кінці кісток сполучені між собою за допомогою волокнистого хряща – Ред.)? Чи достатньо у жінки виділилося релаксину (гормону, який забезпечує розслаблення зв’язок лобкового симфізу й інших суглобів тазу – Ред.) Чи комфортно дитині зараз буде проходити? За протоколом ведення пологів при 6 сантиметрах розкриття матки можна забрати навколоплідні води. Але ж усе одно для того мусять бути покази.

Під час пологів виділяється цілий коктейль гормонів. Зі всіх гормонів можна вколоти лише медикаментозний окситоцин, який потужно стискатиме матку. На все інше медики ніяк вплинути не можуть. 

Ви згадували про окситоцин. Чим обґрунтоване його введення? 

Окситоцин часто використовують у третьому періоді пологів, коли жінка вже народила, для того, щоб типу “краще скорочувалася матка”. Але є дослідження, які показують, що ризик післяпологових депресій у такому випадку вищий. Уведення окситоцину теж потребує згоди. І жінка, яка прийшла на пологи, може сказати: “Мені в третьому періоді окситоцину не коліть. Я хочу, щоб виділився мій. Щоб у мене включилися всі материнські відчуття, був піднесений настрій для догляду за дитиною”. Але ж у реальності так не відбувається. 

Окситоцин внутрішньовенно уводять і до народження дитини…

Для цього потрібно розуміти підстави. Чи була, наприклад, ситуація, коли немає відкриття шийки матки на сантиметр за годину, чи була вторинна слабкість родової діяльності (припинення переймів у активній фазі пологів – Ред.). Але загалом окситоцином у нас просто зловживають.

Іще одна практика, пов’язана з акушерським насиллям, це клізма. Наскільки ця процедура поширена зараз? 

Це втручання пов’язане з ризиком інфікування. Рутинно клізму зараз не роблять, але іноді лікарі використовують її для пришвидшення пологів, адже це теж додаткова стимуляція. Раніше її аргументували тим, що інакше потім нібито не буде виходу калових мас. Це неправда – кишківник дуже довгий, і в жінки за 4-8 годин пологів обов’язково щось підійде. До того ж неможливо промити весь кишківник, включаючи тонкий, товстий і аж до шлунка. Вихід калових мас під час пологів – це норма.

Прийом Крістеллера та “вузький таз”

Які дії, окрім уже перелічених, можна трактувати як акушерське насилля? 

Використовувати прийом Крістеллера – витискання дитини. Він просто заборонений у всій світовій практиці, тому що це небезпечно. Для мене загадка, чому у Волочиську не застосували вакуум (вакуум-екстракція плода показана при слабкості пологової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції та у момент, коли для кесарського розтину умови втрачені – Ред.). Бо ж акушерські щипці загалом дуже мало хто вміє накладати. А от вакуум – це достатньо безпечно. Для цього потрібні просто два лікарі.

Також акушерське насильство – це стимулювання пологів, коли жінка ще не готова. Але лікарі вирішують, що вже час, і вони не будуть чекати до 42-х тижнів. До насилля також можна віднести болісні огляди, коли у ще не готову шийку матки вводять пальці та розтягують її. 

Є ситуації, коли після важких пологів жінки повідомляють, що їм начебто навмисно відмовили робити кесарів розтин. Але ж для цієї операції є чіткі покази. Які вони? 

По-чесному, десь 80% жінок, коли їм вже сильно болить, просять зробити розтин. Згідно з українським законодавством, лікар не має права без показів проводити таку операцію, тому що це було б зловживання.

Як щодо поняття “вузький таз”? Як загалом лікар може це зрозуміти?

Діагноз “клінічно вузький таз” може бути поставлений лише в пологах. Тому що та жінка, в якої умовно бузький таз, може народити, наприклад, дитину вагою два з половиною кілограми та взагалі не буде ніяких нюансів.

На якому етапі це стає зрозуміло?

Коли перейми переходять у потуги. Тоді ми бачимо, що дитина не заходить між лобкових кісток. Якщо лікар бачить клінічно вузький таз, він не буде проводити природні пологи. В Україні швидше зроблять кесарів розтин. Якщо лікар сумнівається, навряд чи він навмисно зробить природні пологи. Кому це потрібно? Адже якщо дитина вже увійшла в таз, тоді неможливо провести кесарський розтин і далі – плодоруйнівна операція. А це дуже страшно.

Попередження про маніпуляції, інтерни та план пологів

Чи потрібно медикам попереджати про кожну медичну маніпуляцію?

На будь-яку медичну маніпуляцію потрібно отримувати згоду пацієнтки.
Причому з людським поясненням, чому це відбувається. Не може бути просто розтин міхура. Але може бути пояснення: мовляв, “дивіться, у вас зараз ось таке відкриття, дитинка не опускається, якщо ви погодитеся, то ми заберемо міхур, вийдуть води, перейми стануть потужнішими, і, можливо, ви народите швидше, але й боліти теж буде більше”.

Буває, жінки описують, що на їхніх пологах були присутні інтерни…

Обов’язково потрібно попереджати про це заздалегідь. Вони мають привітатися, познайомитися, попросити дозволу про присутність на пологах. Я завжди так робила, коли була на практиці. 

Також некоректні фрази медиків до жінки, що вона нібито “не так тужилася”, що вона “дуже розумна і начиталася забагато в інтернеті”. Жінка має право знати, що відбувається з її тілом, має право готуватися до пологів.

Інколи можна зустріти, як жінки обговорюють так званий “план пологів” (неофіційний документ, в якому породілля може зафіксувати свої побажання до перебігу пологів. План не має юридичної сили, оскільки медики не зобов’язані його дотримуватися – Ред.). Як ви ставитеся до цієї ідеї?

Жінка справді може прийти до лікаря з певними своїми побажаннями.

Хоча як акушерка я була б проти плану пологів. Тому що жінка, яка народжує вперше, багато фантазує про те, які б вона хотіла пологи. І будь-яке відхилення, навіть обґрунтоване уведення того ж окситоцину, її може дуже сильно рознервувати. Часто жінки після пологів кажуть мені: “Я ж готувалася, на курси ходила, а в мене не вийшло, я не змогла”. Насправді не жінка не змогла, просто так буває.

Поза та надумані заборони

У нас жінки народжують традиційно в ліжку типу Рахманова – лежачи на спині. Проте це не єдина прийнятна поза…

У нас взагалі не звертають увагу на позу, тому що лікарю зручно стояти та приймати пологи. Якби ж хтось спробував позу, коли жінка лежить на боку, а її верхня нога відсунута вперед. Я бачила такі пологи на відео, але не зустрічала в Україні. А це положення безпечне й унеможливлює неправильне вставлення голівки дитини.

Або ж могли б посадити жінку у вертикальне положення і – о боже – стати перед нею на коліна. Вертикальне положення завдяки силі тяжіння вирішує стільки питань у пологах! Та чи хтось хоча б пробував це? Ні. Якщо ми дамо вибір, то буде відсотків 40 жінок, які все ж будуть обирати горизонтальну позицію — їм буде прекрасно так народжувати. Але будуть ті, хто обиратиме вертикальну або народжуватиме навпочіпки. Бо це їхнє тіло, і вони точно відчувають, як їм буде краще.

Чи бодай інколи, наприклад, у хмельницьких перинатальних центрах, практикують пологи не в горизонтальному положенні, лежачи на спині?

Десь два роки тому в обласному перинатальному центрі одна жінка народила в положенні навпочіпки. На пологах був молодий лікар. У місцевій медичній спільноті з нього не насміхався тільки ледачий. Багато хмельничанок через таку ситуацію їдуть народжувати в приватний пологовий будинок в іншому місті. А у нас навіть якщо офіційно домовлятися за пологи з конкретним лікарем, все одно пацієнтку не сприймають як повноцінну особистість.

Які ще надумані заборони існують?

Наприклад, жінка хоче в період переймів їсти. Прекрасно – на здоров’я. Але на неї можуть тиснути: мовляв, що це ти їси або п’єш? Проте це її пологи, вона себе так почуває. Мені одна жінка розповідала, що в цей час їла сирники та не могла наїстися. А потім, коли довго народжувала, подумала: як чудово, що їх поїла.

Які позитивні, на вашу думку, зміни відбулися за останні роки?

По-перше, це те, що пологи тепер у більшості випадків партнерські. До речі, згідно з протоколом, жінка має право провести з собою двох партнерів. І це іноді дуже класно. По-друге, жінки під час першого періоду пологів уже зараз не лежать під крапельницями, як лежали їхні мами. А можуть ходити, танцювати, стрибати на фітболі, стояти в колінно-ліктьовій позі, отримувати масаж. Є контакт “шкіра до шкіри” із новонародженою дитиною: якщо був кесарів розтин, то не з мамою, а з татом, або бабусею. Також з позитивного – можливість отримати епідуральну анестезію.

Світлана Рула: народження дитини – трансформація жінки

Як перенесене акушерське насильство під час пологів може вплинути на подальше життя жінки?

Пологи – це взагалі не простий процес. Тобто народження дитини – це теж чергова трансформація жінки, її перехід у новий стан. І якщо такий досвід травматичний, це теж потім упливає і на поведінку, і на виховання дитини. Внаслідок цього може бути гіперопіка над сином чи донькою, або ж навпаки – ігнорування деяких їхніх станів.

Що б ви порадили жінкам, які пережили акушерське насильство?

Під час війни особиста травма посилюється обставинами, в яких ми живемо. Тому варто не ігнорувати власні емоційні стани, обов’язково звертатися до фахівця на консультацію: психолога, психотерапевта або психоневролога. Слід пам’ятати, що ти важлива, ти не одна, в жодному разі не звинувачувати себе. Але я вважаю, що у нас підтримка інституту материнства і самої матері дуже слабка, супроводу психологічного після пологів нема.

Некоректна, навіть груба поведінка медичного персоналу також має причину. Як потрібно працювати із цими фахівцями?

У Польщі, Німеччині є практика роботи в балінт-групах (групи названі іменем угорського психоаналітика Міхаеля Балінта, президента Британського психоаналітичного товариства – Ред.). У цих групах медики можуть розказати історії, які трапляються в них на роботі, побачити і почути різні точки зору і відчути емоції і почуття інших людей, які були також у конфліктній ситуації. В ці моменти медики можуть краще зрозуміти почуття різних сторін: керівництва, пацієнта і свої власні. І через це розуміння відбувається підтримка один одного й профілактика емоційного вигорання. Адже профілактувати краще, ніж потім мати наслідки.

Заголовне фото – авторки.

Читайте також: Як Жіночий клуб у Центрі “Я.Маріуполь” допомагає жінкам у Хмельницькому.