Хмельницька тергромада неодноразово зазнавала руйнувань від ударів російськими ракетами й шахедами. Під час цих атак загинули троє людей, були ушкоджені об’єкти інфраструктури і приватні оселі. Наймасштабніше ж ураження відбулося 13 травня 2023 року. Тоді росіяни цілили у село Грузевиця Чорноострівської громади, яке межує із Хмельницьким. Зруйновані будівлі не лише в обласному центрі, а й в навколишніх населених пунктах: багатоквартирні житлові будинки, школи, заклади охорони здоров’я. Одні об’єкти відновили одразу ж після атаки, інші – нещодавно. Деінде збитки не усунені досі, відновлення триває. Як і за рахунок яких ресурсів ремонтували пошкоджене, чи всім жителям вдалося отримати компенсації за уражене житло – про це далі.
Матеріали для відновлення
За весь час після події 13 травня у Хмельницькому і в селах міської територіальної громади обстежили понад 2,5 тисячі об’єктів – таку інформацію повідомив заступник міського голови Василь Новачок. 914 домогосподарств отримали будівельні матеріали для відновлення. Йдеться про понад 5 тисяч листів шиферу, 2,6 тисяч квадратних метрів скла, 2,2 тисячі квадратних метрів покрівельного металопрофілю, 33 кубічні метри пиломатеріалів для покрівлі, 348 листів ОСБ-плити, а також тисячі цвяхів і саморізів. Жителі їх отримували одразу ж після прильоту.
“Комусь 105 листів шифера, комусь 10, комусь 5 квадратних метрів скла, комусь металопрофіль, все залежно від пошкоджень. Були обстеження, де у людей вилетіло скло в дерев’яних рамах. Цим людям видали скло, вони самостійно його ремонтували. Частина людей, які викликали комісію на обстеження, насправді мали будинок з тріщинами. Скільки тим тріщинам років і яка причина їхнього виникнення, з’ясувати було неможливо. Тому таким людям акти не видавали, як і у випадку незначних пошкоджень”, – зазначає Василь Новачок.
Після події 13 травня депутати Хмельницької міської ради ухвалили рішення про створення матеріального резерву місцевого рівня для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення відновлювальних робіт і надання допомоги населенню.
За результатами обстежень склали 920 актів про пошкодження. Для фіксації наслідків ушкодження в громаді створили комісію, до якої увійшли інженери-будівельники з комунальних підприємств та представники міської ради. Маючи ці акти, жителі могли вирішити проблему з відновленням двома шляхами.
Перший шлях: програма Дії “єВідновлення”
Програма виплат коштів на відновлення житла квартир, приватних будинків та кімнат у гуртожитку “єВідновлення” стартувала 10 травня 2023 року. Джерела для компенсацій – кошти держбюджету, міжнародних донорів та кредиторів. Заявку можна подати двома способами: самостійно, використовуючи застосунок “Дія”, або через Центр надання адміністративних послуг. Алгоритм отримання допомоги опублікували на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ще у квітні.
У Хмельницькому міськвиконкомі затвердили можливість скористатися програмою для 105 людей. Адже саме комісія з розгляду питань щодо надання компенсації при органі місцевого самоврядування розглядає заяву, проводить обстеження, визначає вартість відновлення та вносить інформацію в Реєстр пошкодженого та знищеного майна.
“В такому випадку з того, що подали на “єВідновлення”, жителі нічого не мали права ремонтувати. Їм треба було чекати на затвердження акту виконкомом. А потім на рахунок проходили кошти, які вони могли використати винятково для відновлення пошкоджень. Зазвичай гроші надходять оперативно, тобто якихось величезних затримок не було. Але інформації про те, чи всім надійшли гроші, ми не маємо”, – запевняє Василь Новачок.
Загальна сума вже отриманих жителями Хмельницької тергромади через цю програму коштів – 5 мільйонів гривень, каже Василь Новачок.
“Максимально виплачували по 200 тисяч гривень. Були і невеликі суми – по 2 тисячі, коли в людей лише потріскалася шпаклівка. У більшості ж випадків йшлося про близько 100 тисяч гривень. Частина людей із пошкодженим житлом від надання такого виду допомоги відмовилися. Адже обстеження неможливо було провести за день-два”, – зауважує заступник Хмельницького міського голови.
Нам не вдалося поспілкуватися з тими жителями Хмельницької громади, які скористався цією програмою. На Урядовому порталі повідомляють: основна причина складнощів – невідображення пошкодженого житла в Дії. Це відбувається через відсутність запису про право власності в Державному реєстрі речових прав. Із цим зіткнулися дві третини громадян, які спробували скористатися “єВідновленням”.
До відновлення у Хмельницькій тергромаді долучилося і Управління верховного комісара ООН. Ця організація, за словами Василя Новачка, в травні взяла на себе зобов’язання встановити для 200 домогосподарств вікна. Благодійники зосередилися на пільгових категоріях, які через ті чи інші причини не могли скористатися програмою в Дії.
“Проте відтоді вікна встановили лише для десятьох осель. Вони не відмовляються, а кажуть: “Ми в тому напрямку працюємо”, – констатує заступник міського голови.
Відшкодування за відновлення з міського бюджету
Інший шлях отримання відшкодувань – грошова допомога з місцевого бюджету. В Хмельницькому затвердили Порядок надання грошової допомоги постраждалим/власникам/наймачам об’єктів нерухомого майна житлового фонду.
“На відміну від “єВідновлення”, тут люди отримують допомогу вже після того, як здійснили ті чи інші роботи. Наприклад, встановили вікна, бо живуть в пошкодженій квартирі і не мають можливості чекати. Можливо, в когось позичили гроші, щоб зробити ремонт. А потім приносять нам пакет документів з підтвердженням про сплату, накладні або квитанції про оплату”,- пояснює Василь Новачок.
За рішенням комісії таку допомогу, як коментує посадовець, вже отримали 123 особи на суму 1 мільйон 640 тисяч гривень. Для цього виду виплати визначено максимальний поріг – 50 тисяч гривень.
Переважна більшість людей, які подаються на цю допомогу, за словами заступника міського голови, – ті, які самостійно встановили вікна й двері.
“В програмі визначено перелік матеріалів і граничні суми, за якими надається ця грошова допомога. Натомість вартість робіт не оплачуються”, – каже Василь Новачок.
Посадовець визнає: в громаді є люди, в яких пошкодження оцінюються в 300-400 тисяч гривень.
“Ці суми настільки великі, що платники податків міського бюджету не можуть відбудувати людям будинки. Для цього існують державні програми – “єВідновлення” чи “єВідбудова. Тобто, якщо у людей є серйозні дороговартісні пошкодження, то їм немає сенсу щось пробувати самим робити, варто дочекатися допомоги від держави. Якщо ж ці пошкодження менші, й люди не можуть чекати, ми кажемо: робіть і збирайте документи”, – зазначає Василь Новачок.
І ось тут, на етапі збору документів, у багатьох знову виникають проблеми, одна з яких – вже згадана вище відсутність підтвердженого права властності на пошкоджену нерухомість. Інша причина ймовірних відмов, за словами Василя Новачка, – нецільові витрати або закупівля матеріалів на цінами, вищими, ніж передбачені Порядком.
“Є й випадки, коли люди купують матеріали, які не підпадають під програму. Нам приносили навіть чеки, де жителі брали в супермаркеті якісь шурупи, шпаклівку і заразом ще й м’яса прикупили. Були люди, в яких були дерев’яні вікна, і з них вилетіло скло. Вони купили собі пластикові вікна і принесли нам рахунки. Але в акті чітко написано, що скло вибите в дерев’яному вікні. Звісно, цим людям ніякої допомоги не буде, – пояснює посадовець.
А от точну кількість тих, які мають пошкодження та не отримали ані грошове, ані матеріальне відшкодування, у Хмельницькій міській раді назвати не можуть.
Одна школа досі потребує відновлення
Під час удару 13 травня зазначали ушкоджень 39 закладів освіти Хмельницької тергромади: дитячі садочки, школи та заклади профтехосвіти. Вони розташовані у хмельницькому мікрорайоні Гречани та у селах Олешин, Іванківці, Черепівка, Шаровечка й Мацьківці.
“У будівлях були пошкоджені вікна, десь – дах, десь були нюанси з фасадами, з проводкою”, – каже виконувачка обов’язків директора департаменту освіти і науки міської ради Ольга Кшановська.
Спочатку учнів закладів перевели на віддалену форму навчання. Вже за тиждень всі, крім однієї школи, відновили навчання офлайн. А от школу №20, яка найбільше зруйнувалася від вибухів, ремонтували протягом усього літа: реконструювали дах і внутрішні стіни.
“Три стіни повністю потрібно було знести і зробити в навчальних кімнатах ремонт. Також за кошти міського бюджету ми відновили актову залу. Окрім того, зараз на уточненні кошти на нові стільчики в залі – всі старі сидіння були пошкоджені осколками. Досі залишаються нюанси з фасадом школи. Від вибухової хвилі вся плитка на ньому потріскалася, частково в деяких місцях почала осипатися. Ми її демонтували, але поки що на зміну фасаду кошти не виділяли. Зараз пробуємо усунути це пошкодження, отримавши допомогу у благодійних фондах”, – зазначає Ольга Кшановська.
Єдина школа тергромади, яка не розпочала роботу після подій 13 травня, це заклад у селі Малашівці. Все тому, що у літній період там відбувся процес ліквідації.
“У будівлі ми частково підлатали дах, закрили вікна. Але, звісно, будівля потребує капітального ремонту”, – каже директорка департаменту.
На усунення наслідків атаки, за словами посадовиці, витратили 5 мільйонів гривень з міського бюджету. Зі встановленням нових вікон допомогла Міжнародна організації з міграції (МОМ).
“За нами був демонтаж, вони ж встановлювали вікна, а далі ми вже робили відкоси. Тобто ці роботи вже були за наші кошти”, – каже Ольга Кшановська.
Інші благодійні організації, окрім МОМ, до відновлення освітніх закладів, як зазначає Ольга Кшановська, не долучалися.
Одну амбулаторію після прильоту визнали аварійною
Вибухова хвиля пошкодила і 15 приміщень шести медичних закладів Хмельницької тергромади: в обласному центрі та селах Шаровечка, Мацьківці, Малашівці, Волиця, Водички, Олешин, Черепова. На їхнє відновлення, як каже начальник міського управління охорони здоров’я Борис Ткач, витратили 715 тисячі гривень.
В одних закладах, як, наприклад, міський перинатальний центр, пошкодження були незначними, відновлення інших потребувало більших коштів.
“У перинатальному на заміну вікна та ремонт дверей витратили всього 9,5 тисяч гривень. А от в амбулаторії Малашівців впала стеля. Там пішло 53 тисячі. П’ята поліклініка ще в процесі відновлення. Поки не все замінили – ще біля дверей відкоси роблять, десь залишилося ще щось підфарбувати, підштукатурити”, – розповідає Борис Ткач.
Найбільше ж витрат потребує амбулаторія у селі Олешин. Там поновити колишнє приміщення не вдасться – після ураження вибуховою хвилею воно вже не придатне для експлуатації.
“Є висновок про те, що воно в аварійному стані і відновленню не підлягає Ми плануємо там будувати нову модульну амбулаторію. Вона обійдеться десь у 6,5 мільйонів гривень. Зараз у процесі виготовлення проєктно-кошторисної документації, – зазначає начальник управління охорони здоров’я.
Наразі з джерелами фінансування для зведення модульної амбулаторії в Олешині, за словами Бориса Ткача, у Хмельницькому поки не визначилися. З цього приводу тривають перемовини із Міністерством охорони здоров’я.
Заголовне фото зі сторінки Хмельницького міського голови Олександра Симчишина.
Читайте також “Ракетами по школам: як росіяни руйнують освіту на Сумщині”.